безвідрадісність

1. Відсутність радості, веселощів; стан, коли людина не відчуває задоволення, щастя або емоційного піднесення; похмурість, сум.

2. Психологічний стан, що характеризується глибокою внутрішньою незадоволеністю, відчуттям порожнечі та втратою інтересу до життя; меланхолія.

3. Властивість чого-небудь (наприклад, обстановки, пейзажу, періоду часу) бути позбавленим радісних моментів, світлих барв або надій; одноманітність, безрадісність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |