1. Стан, коли немає радості, веселості; повна відсутність радісних почуттів, похмурість, смуток.
2. Відсутність утіхи, потіхи, надії на покращення; безнадійність, безвихідність.
безвідрадність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |