безвік

1. (у фольклорі та поетичній мові) Дуже тривалий, невимірний період часу; вічність.

2. (заст.) Дуже давні, незапам’ятні часи; старовина.

Приклади вживання слова

безвік

Приклад 1:
Не хочу лежати безвідмовно, безмовно, безвік безбач шляху якогось до якогось Корінфу. Зрештою, в кожному краю знайдеться узбіччя чи закут, де катувати.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”