Безвілля — історична назва періоду в історії України (1663–1687 роки), коли після смерті гетьмана Івана Брюховецького не було одноосібної гетьманської влади, а керування здійснювалося через колективні органи (наприклад, Раду старшин) або тимчасових наказних гетьманів; час політичної нестабільності та боротьби за владу.
Безвілля — період безвладдя, відсутності законної верховної влади або її значного ослаблення в державі чи окремому регіоні, що супроводжується анархією, свавіллям та кризою управління.