1. Той, хто багато блукає, мандрує без певної мети чи постійного місця проживання; мандрівник, волоцюга.

2. (у біології) Особина (переважно тварина), яка внаслідок різних причин залишила свій звичайний ареал проживання та знаходиться поза ним; залітний птах, завіська тварина.

3. (у техніці, розм.) Небажаний блукаючий електричний струм, що виникає в ґрунті, металевих конструкціях або комунікаціях через пошкодження ізоляції чи інші несправності.

1. Дія за значенням дієслова “блукати” — пересування без певної мети, напрямку або маршруту, часто з відчуттям втрати орієнтації в просторі.

2. Переносно — стан невизначеності, пошуків у сфері думок, ідей, почуттів або життєвого шляху; метання, вагання.

3. У технічному, науковому або математичному контексті — процес випадкового чи хаотичного переміщення об’єкта, точки, сигналу тощо (наприклад, блукання струму, блукання точки на екрані).

1. Рід рослин родини злакових (Poaceae), що включає однорічні та багаторічні трави, поширені в помірних і теплих регіонах; типовий вид — блуданка повзуча (Elymus repens), злісний бур’ян з повзучим кореневищем.

2. Рід комах родини блуканок (Embioptera), крилаті або безкрилі комахи з подовженим тілом, що живуть колоніями в шовковистих ходах; також відомі як ембії.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на берегах однойменної річки.

1. Той, хто багато блукає, мандрує без певної мети або постійного місця проживання; волоцюга, мандрівник.

2. (у переносному значенні) Той, хто не має чіткої життєвої мети, шукає себе або свій шлях; людина, що знаходиться в духовних чи життєвих пошуках.

3. (у біології, зоології) Тварина, яка веде кочовий спосіб життя або має тенденцію до далеких міграцій, переміщень.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “блуза”: легка жіноча верхня білизна або коротка верхня одяг для жінок та дівчат, що застібається спереду, з рукавами та коміром.

2. Розм. Невелика за розміром або легка блуза як елемент верхнього одягу.

1. Коротка верхня одяга спортивного або туристичного призначення, зазвичай з довгими рукавами, на блискавці або ґудзиках, часто з накладними кишенями та еластичними вставками на талії та манжетах.

2. Різновид куртки або жакета, що походить від спеціального спортивного одягу, а нині використовується як повсякденний, практичний верхній одяг.

1. Легка жіноча або дитяча верхня одяжина з рукавами, коміром або вирізом, що застібається спереду або надівається через голову; зазвичай носить назву відповідно до матеріалу, фасону чи призначення (наприклад, літня, офісна, блузка-сорочка).

2. Розм. Коротка верхня сорочка, що її носять, не заправляючи в спідницю чи штани.

1. Верхній одяг для жінок та дівчат, зазвичай легкий, що закриває тулуб і може мати різноманітний крій, довжину та декор; часто носиться поверх спідниці або штанів.

2. Просторий, легкий верхній одяг робочого чи спеціального призначення, що застібається або надівається через голову, для захисту основного одягу (наприклад, робоча блуза, художня блуза).

3. У традиційному українському жіночому костюмі — верхня довга сорочка або кошуля з вишитими рукавами, коміром та поличками, яку носили в деяких регіонах поверх спідниці.

1. Рідкісна назва для планети-сироти — небесного тіла планетарної маси, яке не обертається навколо зорі, а вільно блукає галактикою.

2. У переносному значенні — жінка або дівчина, яка постійно мандрує, блукає світом, не має постійного місця проживання або схильна до поневірянь.