блукання

[blukɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “блукати” — пересування без певної мети, напрямку або маршруту, часто з відчуттям втрати орієнтації в просторі.

  2. (Психологія) –

    Переносно — стан невизначеності, пошуків у сфері думок, ідей, почуттів або життєвого шляху; метання, вагання.

  3. (Фізика) –

    У технічному, науковому або математичному контексті — процес випадкового чи хаотичного переміщення об’єкта, точки, сигналу тощо (наприклад, блукання струму, блукання точки на екрані).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блукання, р. блукання, д. блуканню, з. блукання, о. блуканням, м. блуканні, к. блукання

Більше записів