Значення
- (Соціологія) –
Той, хто багато блукає, мандрує без певної мети чи постійного місця проживання; мандрівник, волоцюга.
- (Біологія) –
(у біології) Особина (переважно тварина), яка внаслідок різних причин залишила свій звичайний ареал проживання та знаходиться поза ним; залітний птах, завіська тварина.
- (Техніка) –
(у техніці, розм.) Небажаний блукаючий електричний струм, що виникає в ґрунті, металевих конструкціях або комунікаціях через пошкодження ізоляції чи інші несправності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блукач, р. блукача, д. блукачеві, з. блукача, о. блукачем, м. блукачеві, к. блукачу