Який складається з тонких, дрібних волокон або має дрібну волокнисту структуру.
-
дрібновласницький
1. Стосовний до дрібної приватної власності, особливо на засоби виробництва (землю, ремісничі майстерні тощо), або до власників такої власності (дрібних селян, ремісників).
2. Характерний для дрібних власників, що відображає їхній спосіб життя, світогляд, інтереси або психологію.
-
дрібновкраплений
Який має дрібні вкраплення (про мінерали, гірські породи тощо).
-
дрібноблоковий
1. Створений з дрібних блоків (у будівництві).
2. Який виробляє або використовує дрібні блоки (у промисловості).
-
дрібно-
1. Перша частина складних слів, що означає: 1) дрібний, що складається з дрібних частин, невеликий за розміром (дрібнодзьобий, дрібноклітинний); 2) несуттєвий, неважливий (дрібноособистий); 3) також вказує на ступінь подрібненості (дрібнонарізаний, дрібнокришталевий).
2. Перша частина складних слів, що означає невисоку вартість, низький ціновий рівень (дрібнооптовий, дрібноторгівельний).
-
дрібно
1. У невеликих кількостях, частинами, нецілком; поступово, по трохи.
2. Невеликими, часто розташованими близько один до одного частинами, елементами; часто, густо.
3. Перен. Несуттєво, неважливо, по-дріб’язковому; дріб’язково.
4. У музиці: з виконанням коротких тривалостей, швидко, жваво (позначається як dribno).
-
дрібничковий
1. Який складається з дрібничок, дрібних частин або деталей; незначний, дрібний.
2. Який приділяє надмірну увагу дрібницям, несуттєвим деталям; педантичний, дріб’язковий.
-
дрібнитися
1. Розпадатися на дрібні частинки, крихтитися.
2. Робити щось поступово, невеликими порціями або частинами; дробити свою роботу, дії.
3. (перен.) Звертати надмірну увагу на несуттєві деталі, дрібниці; прискіпуватися.
-
дрібнити
1. Розбивати щось на дрібні частини, подрібнювати.
2. Робити дрібним, незначним; зменшувати значення чогось, применшувати.
3. Витрачати час або зусилля на дрібні, несуттєві справи; займатися дрібницями.