1. Який стосується дріжджів, властивий їм або вироблений з їх використанням.
2. Який містить у собі дріжджі або викликаний їх дією.
3. Який використовується для вирощування або виробництва дріжджів.
-
дріж
1. (діал.) Тремтіння, дрижання тіла від холоду, хвороби або сильного емоційного збудження.
2. (перен.) Легке коливання, ваніття, вібрація (наприклад, повітря, світла).
3. (у техніці) Швидкі коливні рухи, тремтіння механізму або його частини під час роботи.
-
дрібчатий
1. Який складається з дрібних частин, подрібнений, невеликий за розміром.
2. Який має дрібний, невиразний візерунок або малюнок (про тканину, папір тощо).
3. Розмовне. Невеликий на зріст, дрібної статури (про людину).
-
дрібчастий
1. Який складається з дрібних частин, дрібних часток; дрібнозернистий, дрібнокрихкий.
2. Розділений на багато дрібних частин; дрібно подрібнений.
3. Який часто повторюється через короткі проміжки часу; дрібний, частий (про ритм, рух тощо).
-
дрібцюватися
1. Робити щось повільно, обережно, дрібними кроками або рухами; пересуватися невеликими кроками.
2. Витрачати гроші дуже обережно та скупо, лише на найнеобхідніше; скупитися, жаліти коштів.
3. Розмовляти або спілкуватися, обираючи слова, виявляючи надмірну обережність або нещирість.
-
дрібцювати
1. Рухатися дрібними, швидкими кроками; швидко йти або бігти, часто з відтінком незначного, метушливого руху.
2. Розмовне. Діяти повільно, недбало або займатися дрібними, несуттєвими справами; марнувати час на дрібниці.
-
дрібушитися
1. (розм.) Дрібно, часто падати (про дощ, сніг); обсипатися, сипатися дрібними частинками.
2. (перен., розм.) Розпадатися на дрібні частини, кришитися; також розвалюватися, руйнуватися.
3. (перен., розм.) Швидко та безладно говорити, вимовляти слова; лопотіти.
-
дрібушити
1. Розбивати щось на дрібні частини, кришити, подрібнювати.
2. Робити дрібним, незначним, зменшувати значення чогось; дрібнити.
3. Розмовляти про дрібниці, пусті речі; базікати.
-
дріботітися
1. (розм.) Дрібно, швидко трястися, тремтіти (про предмети, частини тіла тощо).
2. (перен., розм.) Нервувати, хвилюватися, перебувати в стані тривоги або нетерплячки.
-
дріботіти
1. Видавати дрібні, частий, тремтячий звук, дзеньчати, брязкати (про металеві предмети).
2. Говорити швидко, без упину, часто про щось несуттєве; базікати, теревенити.
3. Дрібно тремтіти, трястися (наприклад, від холоду або страху).