Який дріботить, вимовляє слова швидко, невиразно, часто з пришепкуванням або шепелявістю.
Який характеризується частою, дрібною послідовністю звуків або рухів (про голос, дощ, струмінь тощо).
-
дріботатися
1. (розм.) Дрібно, часто трястися, тремтіти (про частини тіла, предмети тощо).
2. (перен., розм.) Дрожати від холоду, страху, хвилювання; тремтіти.
3. (перен., розм.) Рухатися, їхати дуже повільно, з дрібною тряскою.
-
дріботати
1. Часто, дрібно трястися, здригатися (про частини тіла, предмети тощо).
2. Робити дрібні, швидкі рухи (пальцями, ногами тощо); тремтіти, дрижати.
3. Розмовно. Говорити дуже швидко, багато і без упину; базікати, теревенити.
-
дрібніший
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “дрібний” (у значеннях: невеликий за розміром, що складається з малих частинок, несуттєвий, неважливий); такий, що менший за розміром або складається з менших частинок порівняно з іншим.
2. У значенні “менший за номіналом” (про гроші, монети); такий, що має меншу вартість окремої грошової одиниці.
-
дрібніше
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “дрібний” (менший за розміром, обсягом або значенням); більш дрібний.
2. У менших частинах, на менші фрагменти; подрібнено.
3. Частіше, з меншими проміжками (про дощ, сніг тощо).
4. Детальніше, з більшими подробицями, поступово.
-
дрібнішатися
1. Ставати дрібним, подрібнюватися, розпадатися на дрібні частини.
2. (перен.) Втрачати значення, важливість; ставати несуттєвим, тривіальним.
3. (розм.) Займатися дрібними, несуттєвими справами; дрібничати.
-
дрібнішати
1. Ставати дрібним, меншим за розміром, об’ємом або кількістю; подрібнюватися.
2. Втрачати значення, важливість; ставати несуттєвим, маловажним.
3. Про дощ, сніг: падати часто та дрібними краплями або пластівцями.
-
дрібніш
1. Прислівник, що означає “у меншій мірі, меншою мірою”, вживається для порівняння ступеня якості або інтенсивності дії; синонімічний до “менше”.
2. У значенні “частіше, у більшій кількості разів”, вживається для порівняння частоти дії; синонімічний до “частіше”.
-
дрібнітися
1. Розпадатися на дрібні частинки, крихтитися, подрібнюватися.
2. Ставати дрібним, меншим за розміром або значенням; втрачати монолітність, цілісність.
3. Розмовне. Займатися дрібними, несуттєвими справами; вдаватися до надмірних деталей, дрібниць.
-
дрібніти
1. Розпадатися на дрібні частинки, ставати дрібним, подрібнюватися.
2. Ставати меншим за розміром, обсягом або значенням; зменшуватися.
3. Розмовляти про дрібниці, несуттєві речі; займатися дріб’язковими справами.