1. Дія за значенням дієслова «конкретизувати»; надання чому-небудь конкретного, точного, предметного характеру; уточнення, деталізація.
2. Результат такої дії; конкретне, уточнене положення, твердження, деталь.
-
конкресценція
Конкресценція — у біології та медицині: зрощення, з’єднання окремих частин або органів (наприклад, суглобів, хребців, пальців) внаслідок патологічного процесу або вродженої аномалії.
Конкресценція — у геології: процес зрощення мінеральних зерен або уламків гірських порід при їхньому перекристалізації або цементації.
Конкресценція — у хімії та фізиці: зрощення дрібних частинок (крапель, кристалів) при їхньому зіткненні в дисперсних системах, що призводить до укрупнення.
-
конкременти
Конкременти — утворення щільної, кам’янистої структури, що виникають у порожнистих органах або протоках людини та тварин внаслідок патологічного відкладення солей (наприклад, нирковий камінь, жовчний камінь).
-
конкремент
1. У медицині та біології — щільне, кам’янисте утворення, що виникає в порожнистих органах або протоках живого організму (наприклад, нирковий камінь, жовчний камінь).
2. У геології — мінеральне утворення (стяжіння) округлої або неправильної форми, що виникає в осадових гірських породах внаслідок локальної концентрації речовини.
-
конкоїдальний
1. (геол.) Пов’язаний з конкоїдальним розломом — типом тектонічного порушення, при якому тріщини утворюють систему, що нагадує черепашку молюска (від лат. concha — “мушля”).
2. (геом.) Стосовний до конкоїдальної поверхні — поверхні, утвореної обертанням дуги кола навколо осі, що лежить у площині цього кола, але не проходить через його центр.
-
конкорс
1. (від лат. concursus — збіг, сутичка) У цивільному праві: сукупність вимог кредиторів до боржника, який неспроможний розрахуватися за своїми зобов’язаннями; конкурсне провадження.
2. (від англ. concourse) Велике багатофункціональне громадське приміщення або простір, часто з високим склепінням, призначене для масового перебування людей, наприклад, головний зал на вокзалі, в аеропорту або торгово-розважальному центрі.
3. (застаріле) Змагання, конкурс (наприклад, на заміщення посади).
-
конкорентний
Конкорентний (від лат. concors — згодний, однодушний) — такий, що характеризується згодою, узгодженістю, гармонійним поєднанням частин або елементів.
-
конкорент
Конкорент — власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску словникової та довідкової літератури, а також художніх творів.
Конкорент — власна назва компанії або бренду в інших сферах діяльності (наприклад, IT, будівництво), що походить від латинського слова «concurrens» (той, що змагається, конкурент).
-
конкордія
Конкордія — у давньоримській міфології: богиня згоди, єдності та гармонії, шанована як персоніфікація громадської злагоди, особливо серед жінок; відповідає грецькій богині Гомонойї.
Конкордія — астрономічний термін: мала планета (астероїд) під номером 58, відкрита в 1860 році німецьким астрономом Робертом Лютером.
Конкордія — географічна назва: місто в Аргентині, розташоване в провінції Ентре-Ріос на східному березі річки Уругвай.
Конкордія — історичний та архітектурний термін: назва храму (храм Согласи) на Римському форумі, присвяченого богині Конкордії, який був символом згоди між соціальними верствами та політичними угрупованнями Стародавнього Риму.
-
конкордер
1. Спеціальна машина для збирання винограду, яка здійснює механізоване обтрушування ягід з грона без пошкодження лози.
2. Назва конкретної моделі або бренду таких сільськогосподарських комбайнів (наприклад, виноградний комбайн «Конкордер»).