1. (від лат. concursus — збіг, сутичка) У цивільному праві: сукупність вимог кредиторів до боржника, який неспроможний розрахуватися за своїми зобов’язаннями; конкурсне провадження.
2. (від англ. concourse) Велике багатофункціональне громадське приміщення або простір, часто з високим склепінням, призначене для масового перебування людей, наприклад, головний зал на вокзалі, в аеропорту або торгово-розважальному центрі.
3. (застаріле) Змагання, конкурс (наприклад, на заміщення посади).