конкорс

Буква:К

Значення

(від лат. concursus — збіг, сутичка) У цивільному праві: сукупність вимог кредиторів до боржника, який неспроможний розрахуватися за своїми зобов’язаннями; конкурсне провадження.
(від англ. concourse) Велике багатофункціональне громадське приміщення або простір, часто з високим склепінням, призначене для масового перебування людей, наприклад, головний зал на вокзалі, в аеропорту або торгово-розважальному центрі.
(застаріле) Змагання, конкурс (наприклад, на заміщення посади).

Граматичні форми:

н. конкорс, р. конкорса, д. конкорсові, з. конкорс, о. конкорсом, м. конкорсі, к. конкорсе