1. Дія за значенням дієслова «конкретизувати»; надання чому-небудь конкретного, точного, предметного характеру; уточнення, деталізація.
2. Результат такої дії; конкретне, уточнене положення, твердження, деталь.
конкретизація
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якби воно насправді так було, то будь-яка конкретизація виглядала б зайвою. Однак додаючи низку коротеньких — формальних, та не семантичних — сурядних речень («І по панах, і по жидах, і по всєкі вірі!»), причому всі вони без підмета й присудка, та ще й висловлені з «нервовою» окличною інтонацією, В. Стефаник підкреслює нереальність й ілюзорність тієї огидної почвари.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |