1. Почати блимати — швидко закривати й відкривати очі, кліпати.
2. Перен. Почати миготіти, заблимати, загравати відбитим світлом (про джерела світла, блискучі поверхні).
-
заблизько
1. На дуже близькій відстані, у безпосередній близькості від чогось або когось; дуже близько.
2. (переносно) Про надто тісні, небажані або небезпечні стосунки, зв’язки з кимось або знайомство з чимось.
-
заблагословитися
1. Отримати благословення, дозвіл або схвалення від вищої влади, старших або духовної особи для початку якоїсь важливої справи, шлюбу тощо.
2. (перен., розм.) Отримати несподівану удачу, щасливу можливість; «ударитися в щастя».
-
заблагатися
1. (розм.) Набриднути, нав’язливо просити про щось, докучати благаннями.
2. (рідк.) Почати благати, звертатися з палкою проханням або молитвою.
-
заблагати
1. Благаючи, почати умовляти, благати когось про щось, настійно просити.
2. Дістати, отримати щось внаслідок благання, умовлянь.
-
забитість
Забитість — стан людини, яка втратила внутрішню волю, ініціативу та гідність через тривале пригнічення, злидні або систематичне жорстоке поводження; моральна пригніченість, спричинена важкими життєвими обставинами.
Забитість — стан занедбаності, запущеності (про місце, приміщення тощо).
-
забиття
1. Дія за значенням дієслова “забити” — нанесення ударів, що призводить до смерті або пошкодження когось, чогось; також результат такої дії.
2. У спорті (переважно у футболі, хокеї) — взяття воріт, закидання м’яча або шайби у ворота суперника; гол.
3. У техніці та будівництві — процес вбивання, загвинчування чи встановлення чогось на місце (наприклад, забиття палі, цвяхів).
4. У розмовній мові — стан занедбаності, занепаду, коли щось перестає функціонувати або використовуватися (наприклад, “забиття справи”).
-
забитися
1. Потрапити у щілину, вузький простір, застрягти десь (про предмети).
2. Сховатися, затаїтися, знайти собі притулок у віддаленому чи захованому місці.
3. Розм. Наполегливо працювати, занурюватися у щось, старанно займатися чимось.
4. Розм. Припинити функціонування, зламатися (про механізм, пристрій).
5. Розм. Припинити діяльність, існування, закритися (про заклад, проект тощо).
6. Розм. Перестати відповідати, спілкуватися, уникати контакту.
7. Розм. Втомитися, виснажитися від надмірної роботи, активності.
-
забитий
1. Який зазнав пошкодження, руйнування внаслідок удару, тиску або іншого сильного механічного впливу; зім’ятий, зламаний.
2. Про отвір, прохід тощо: який закрито, закладено чимось, щоб унеможливити доступ; замурований, закладений.
3. Про людину: який перебуває у стані глибокої моральної пригніченості, втоми, апатії, часто через важкі життєві обставини, систематичні негаразди або рутинну працю.
4. Розм. Про місце (часто віддалене, глухе): таке, що має погане транспортне сполучення або розташоване далеко від основних шляхів; глухий, віддалений.
5. Розм. Про приміщення, простір: захаращений, заставлений речами так, що важко пройти або розташуватися.