1. Такий, що має на собі бинт або бинти; перев’язаний бинтом для лікування або захисту поранення.
2. (переносно) Щільно або незграбно загорнутий, обмотаний чимось, наче бинтом.
Словник Української Мови
1. Такий, що має на собі бинт або бинти; перев’язаний бинтом для лікування або захисту поранення.
2. (переносно) Щільно або незграбно загорнутий, обмотаний чимось, наче бинтом.
1. Дія за значенням дієслова “забивати” — процес закріплення чогось шляхом забивання (наприклад, цвяхів, кілків).
2. (спорт.) У футболі, хокеї та інших ігрових видах спорту — удар по м’ячу або шайбі з метою забити гол.
3. (перен., розм.) Навмисне ігнорування, небажання спілкуватися або відповідати на повідомлення, дзвінки.
4. (техн.) Матеріал (наприклад, пісок, глина), яким заповнюють порожнину (наприклад, у свердловині) або простір між чимось для ізоляції, зміцнення.
5. (жарг.) Ідея, задум, тема для розмови, творчості або дій, яку хтось пропонує (“кидає”) іншим.
1. Розмовна назва технічного прийому у футболі, коли гравець сильно б’є по м’ячу, намагаючись забити гол, часто здалеку або з незручного положення.
2. У переносному значенні — про людину, яка відрізняється наполегливістю, цілеспрямованістю та здатністю досягати мети, долаючи перешкоди (за аналогією з футбольним терміном).
1. Потрапляти, проникати всередину чогось із силою або швидкістю; встромлятися, влітати.
2. Застрягати, застрявати в чомусь, потрапляти в щілину, вузький отвір.
3. Завалюватися, засмічуватися, ставати непрохідним (про отвори, щілини тощо).
4. Закриватися, затулятися від удару, несподіваної небезпеки (про очі, обличчя).
5. Розм. Намагатися сховатися, залізти кудись, щоб уникнути чогось; тікати, ховатися.
6. Розм. Наполегливо прагнути потрапити кудись, стати частиною чогось, часто з труднощами.
7. Розм. Сильно битися, тремтіти (про серце).
8. Спец. У спорті: закидати м’яч (шайбу) у ворота суперника.
1. Насильно вбивати, вганяти щось у щось, закріплювати ударом або тиском.
2. Загороджувати, закривати щось, що має отвір або вхід, щось туго набиваючи або вставляючи.
3. У спорті: здійснювати забиття (про м’яч, шайбу тощо), отримувати очко, відправляючи м’яч або шайбу у ворота або кошик суперника.
4. Перен., розм. Придушувати, знищувати в собі якісь почуття, бажання, наміри.
5. Розм. Займатися нудною, одноманітною, нецікавою роботою, часто з відтінком втоми або знеохочення.
6. Жарг. Ігнорувати когось, припиняти спілкування або не відповідати на повідомлення.
1. Дія за значенням дієслова “забивати” — насильне вбирання, заганяння чогось кудись, закріплення шляхом удару.
2. У спорті (особливо у футболі, хокеї) — дія, в результаті якої м’яч або шайба за допомогою удару направляються у ворота суперника, що призводить до голу.
3. Переносно — придушення, усунення чогось (наприклад, ініціативи, бажання); нав’язування своєї волі, ідеї.
1. Стати закріпленим, нерухомим або незмінним, як бетонна конструкція; втратити гнучкість, здатність до розвитку чи адаптації (переносне значення).
2. Покритися шаром бетону, перетворитися на бетонну масу (пряме значення).
1. Покрити або заповнити бетоном, залити бетонною сумішшю для надання міцності, твердості або створення монолітної конструкції.
2. Переносно: зробити щось незмінним, закріпити в статичній, негнучкій формі, позбавити можливості розвитку або адаптації.
1. Який покритий, залитий або укріплений бетоном; що має бетонне покриття.
2. Переносно: який став негнучким, застиглим, нездатним до змін або розвитку; закостенілий.
3. У розмовній мові: дуже міцно, надовго встановлений або закріплений; такий, що його неможливо змінити чи скасувати.