1. (розм.) Потрапити у складне, безвихідне становище; опинитися в неприємностях, потрапити в халепу.
2. (перен., розм.) Загрузнути, застрягти в якійсь одноманітній, нудній справі або ситуації.
3. (перен., розм.) Заснути глибоким сном.
-
загвинтити
1. Щільно вкрутити, ввернути гвинт, шуруп або щось подібне, що має різьбу, у щось, закріпивши таким чином.
2. Перен., розм. Суворо покарати, притягнути до відповідальності; поставити у скрутне, безвихідне становище.
3. Перен., розм. Змусити когось дотримуватися суворих правил, встановити жорсткий контроль, обмежити свободу дій.
4. У спорті, розм. Забити м’яч (зазвичай у футболі) з великою силою або майстерним, неочікуваним ударом.
-
загаятися
Затриматися, забаритися, не встигнути зробити щось вчасно через повільність або неспішність дій.
Втратити час на щось непотрібне, відволіктися від основної справи.
Розгубитися, зніяковіти, впасти в нерішучість, тимчасово втратити здатність діяти або відповідати.
-
загаяти
1. Затримати когось, спричинити чиюсь затримку, змусити когось витратити час на щось.
2. Затриматися, витратити час на щось, забаритися.
3. (розм.) Загубити, занапастити, втратити щось через недбалість або неохайність.
-
загаяння
Загаяння — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
загаяний
1. Який зазнав гаяння; такий, що був затриманий, затриманий у русі або виконанні.
2. Який витратив багато часу на щось, забарився десь або з чимось.
3. Застаріле: який був відкладений, відстрочений на певний час.
-
загаюватися
1. Довго, без мети залишатися десь, гаяти час, забаритися.
2. Затримуватися, спізнюватися.
3. Затримуватися з початком чогось, відкладати щось на потім, зволікати.
-
загаювати
1. (діал.) Загоювати, лікувати рану, хворобу; сприяти загоєнню.
2. (перен.) Утихомирювати, заспокоювати (біль, страждання, сум тощо).
-
загаювання
1. Дія за значенням дієслова “загаювати” — припинення кровотечі, загоєння рани шляхом накладання ліків або спеціальних засобів.
2. (переносне значення) Усування, згладжування негативних явищ, наслідків чого-небудь (наприклад, конфлікту, суперечностей).
3. (діалектне) Дія за значенням дієслова “загаювати(ся)” — затримка, сповільнення, зволікання.
-
загаювальний
1. (у медицині) Призначений для загаювання ран, виразок тощо; що сприяє загоєнню, лікуванню пошкоджених тканин.
2. (переносно) Такий, що заспокоює, пом’якшує болісні відчуття чи переживання; що має заспокійливу, втихомирювальну дію.