1. Затримати когось, спричинити чиюсь затримку, змусити когось витратити час на щось.
2. Затриматися, витратити час на щось, забаритися.
3. (розм.) Загубити, занапастити, втратити щось через недбалість або неохайність.
Словник Української Мови
Буква
1. Затримати когось, спричинити чиюсь затримку, змусити когось витратити час на щось.
2. Затриматися, витратити час на щось, забаритися.
3. (розм.) Загубити, занапастити, втратити щось через недбалість або неохайність.
Приклад 1:
Андрієві треба було щось сказати, щось таке, щоб загаяти час, щоб відвести те, що за тим «Ну?» має прийти, але він не знайшовся, що сказати. Відчував, що його огортає жах при згадці про те, що було, й перед тим, що може бути в цім безвихідді, в цім царстві садизму і сваволі.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”