Загвіздкуватися — дієслово, що означає потрапити у складне, безвихідне становище, опинитися в халепі або неприємностях, з яких важко вибратися.
-
загвіздкувати
1. (розм.) Щільно закріпити, закріпити наглухо, забити щось так, що важко вийняти; забити гвіздками.
2. (перен., груб.) Зав’язати, закріпити, зафіксувати щось у незручному або скрутному становищі; поставити в безвихідну ситуацію.
-
загвіздка
Загвіздка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
загвоздитися
1. Застрягнути, зачепитися за щось, потрапити в незручне положення, звідки важко вибратися (про предмет, річ).
2. Перен. Потрапити в скрутне, безвихідне становище; опинитися в халепі.
3. Розм. Затриматися десь, залишитися надовго через певні перешкоди або обставини.
-
загвоздити
1. Забити, вбити (цвях, кілок тощо) у щось.
2. Перен., розм. Ускладнити, затримати справу, перешкодити комусь у чомусь.
3. Розм. Сильно вдарити, влучити у щось.
4. Заст. Прикріпити, прив’язати щось за допомогою цвяха, кілка.
-
загвинчуватися
1. (про різьбовий елемент) Входити, вкручуватися в щось за допомогою обертального руху; щільно вкріплюватися в різьбі.
2. (переносно) Потрапляти в складну, неприємну ситуацію; опинятися в безвиході або в стані тривалого стресу.
3. (розм., про людину) Ставати замкнутим, зануреним у себе, втрачати здатність до вільного спілкування.
-
загвинчувати
1. Щільно вкручувати, ввертати (гвинт, шуруп тощо) у щось, закріплювати за допомогою гвинтового руху.
2. Перен. Посилювати, загострювати (напруженість, конфліктну ситуацію тощо), доводити до крайності.
3. Розм. Примушувати когось до чогось наполегливими діями або вимогами, сильно тиснути.
-
загвинчування
1. Дія за значенням дієслова “загвинчувати” — процес вкручування, закріплення чогось за допомогою гвинта або гвинтового руху.
2. Технічний термін, що означає операцію з’єднання деталей за допомогою різьбового кріплення (гвинта, шурупа тощо), часто з використанням спеціального інструменту.
-
загвинчуваний
1. (про деталь, елемент конструкції) Такий, що може бути закріплений або з’єднаний за допомогою гвинта або гвинтового руху; призначений для загвинчування.
2. (про кришку, клапан тощо) Такий, що відкривається або закривається шляхом обертання (гвинтування).
-
загвинчений
1. (про різьбовий елемент) Такий, що щільно вкручений, закріплений за допомогою обертального руху.
2. (перен., розм.) Напружений, затягнутий до межі; такий, що характеризується надмірною суворістю, формалізмом або відсутністю гнучкості (про ситуацію, правила, дисципліну тощо).