Словник Української Мови
1. Насильницька або трагічна смерть, втрата життя внаслідок нещасного випадку, катастрофи, війни тощо.
2. Повне знищення, зникнення, кінець існування чогось (держави, цивілізації, явища).
3. (У переносному значенні) Повна втрата моральних якостей, духовний крах.
1. Втрачати життя, гинути (зазвичай про багатьох, у великій кількості).
2. Розм. Надмірно, до виснаження працювати, дуже важко і багато трудитися; зароблятися.
3. Розм. Сильно хвилюватися, переживати, нервувати через щось.
1. Втрачати життя, гинути, переважно насильницькою або трагічною смертю.
2. (переносне значення) Зазнавати краху, руйнування, припиняти існування (про явища, установи тощо).
3. (розмовне) Дуже страждати від чогось, опинятися у скрутному, безвихідному становищі.
4. (заст., діалектне) Сильно нахилятися, згинатися; звисати.
1. Дія за значенням дієслова “загибати” — процес згинання, викривлення або деформації чогось під дією зовнішньої сили, часто до стану непридатності.
2. (переносно) Занепад, деградація, втрата життєздатності або моральних якостей; стан занепаду.
3. (спец., техн.) Викривлення, деформація деталі (наприклад, валу, балки) під навантаженням; втрата стійкості прямої форми.
1. Дія за значенням дієслова загинути; насильницька смерть, загибель.
2. Місце, де щось загинається, закручується; вигин, поворот (наприклад, річки, дороги).
3. У техніці — місце різкого вигину, зламу чогось; згин.
Загзиця — власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема з циклу про Котигорошка; ворожа постать, часто жіночого роду (на кшталт Баби-Яги), яка живе в лісі, у хаті на курячих ніжках, і протистоїть головному героєві.
Загзиця — у переносному значенні: хитра, зла, сварлива або потворна жінка; відьма (образно).
Властивість або стан того, що має форму загзага, характеризується зламаними лініями, різкими поворотами або змінами напрямку.
У переносному значенні — несталість, нелінійність, наявність несподіваних змін або різких відхилень у розвитку, русі чи процесі.
Властивість або якість того, що має форму загзага; зламаність лінії, що складається з різко повернених один від одного відрізків.
Загецатися — діалектне (західні регіони) дієслово, що означає зачепитися, зачіпитися одягом або чимось за щось гостре або виступаюче, наприклад, за гілку, цвях, кілок.
У переносному значенні — встряти, потрапити в складну або неприємну ситуацію через необережність.
1. (діал.) Почати гецати — різко рухатися, метушитися, кидатися з боку в бік (переважно про худобу, коней).
2. (перен., розм.) Почати поспішати, метушитися, хвилюватися через раптову зміну обставин або небезпеку.