• загиготіти

    Почати гиготіти — раптово видати короткі, уривчасті, переважно високі звуки, схожі на сміх, але часто вимушені або нервові.

    Про птахів (переважно курей, курчат): почати видавати характерні для них короткі, уривчасті звуки.

  • загиготатися

    Загиготатися — почати гиготати, раптово видати характерний звук, схожий на кумкання або гоготіння (про гусей та інших водоплавних птахів).

    Загиготатися — перен., розм. почати голосно, нестримано сміятися, зареготати.

  • загиготати

    Почати гиготати — голосно, різко, переривчасто сміятися, часто з неприхованою злісністю, глузуванням або непристойним підтекстом.

  • загигикатися

    Загигикатися — дієслово, що означає почати гигикати (ікати) внаслідок переповнення шлунку або раптового заходження холодного повітря, часто після рясного прийому їжі чи питва.

  • загигикати

    1. Почати гигикати — видавати характерні звуки, схожі на «гиги», що виражають певний стан (найчастіше раптовий, нестримний сміх, але також можуть вказувати на плач, зойк, задихання тощо).

    2. (перен., розм.) Раптово почати робити щось інтенсивно, швидко або емоційно, часто з відтінком нестриманості або захвату.

  • загибок

    Загибок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • загибнутися

    1. (діал.) Заплутатися, застрягнути в чомусь, потрапити у складне становище.

    2. (перен., рідк.) Заплутуватися, ускладнюватися (про думки, справи тощо).

  • загибнути

    Загибнути — застаріла форма дієслова «загинути», що означає насильницько або трагічно втратити життя, зазнати смерті, перестати існувати.

  • загибно

    1. (від дієслова “загинути”) Так, що призводить до загибелі, смерті; смертельно, фатально.

    2. (переносно) Дуже сильно, надзвичайно, нестерпно (про відчуття, переживання).

  • загиблий

    1. Який загинув, зазнав смерті (переважно трагічної, насильницької або внаслідок нещасного випадку).

    2. Який зник, перестав існувати, зруйнувався (переносно).