загибати

1. Втрачати життя, гинути, переважно насильницькою або трагічною смертю.

2. (переносне значення) Зазнавати краху, руйнування, припиняти існування (про явища, установи тощо).

3. (розмовне) Дуже страждати від чогось, опинятися у скрутному, безвихідному становищі.

4. (заст., діалектне) Сильно нахилятися, згинатися; звисати.

Приклади вживання

Приклад 1:
Будуть десь загибати по сибірських пустелях, а їхні серця грітиме віра… От і вийде так, ніби ж вістки пішли за призначенням. Іменини відбувалися за всіма правилами.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: дієслово () |