1. (діал.) Загоювати, лікувати рану, хворобу; сприяти загоєнню.
2. (перен.) Утихомирювати, заспокоювати (біль, страждання, сум тощо).
загаювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Загоювати, лікувати рану, хворобу; сприяти загоєнню.
2. (перен.) Утихомирювати, заспокоювати (біль, страждання, сум тощо).
Відсутні