• загнилий

    1. Який зазнав гниття, розкладання; зіпсований гниттям.

    2. Переносно: такий, що перебуває в стані морального, суспільного чи економічного занепаду, розкладу; зіпсований, деградувалий.

  • загниваючий

    1. Який перебуває в процесі гниття, поступового розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів; такий, що починає гнити.

    2. Переносно: який перебуває в стані занепаду, морального розкладу, внутрішньої кризи; деградаційний.

  • загниватися

    1. (про органічні речовини) Починати гнити, піддаватися процесу розкладання під впливом мікроорганізмів; зазнавати гниття.

    2. (перен., розм.) Поступово занепадати, приходити в стан застою, внутрішнього розкладу (про суспільство, інституції тощо).

  • загнивати

    1. Починати гнити, піддаватися процесу розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів; зіпсуватися, зогнити.

    2. Перен. Занепадати морально, духовно або суспільно; втрачати життєздатність, деградувати.

  • загнивання

    1. Процес розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів, що супроводжується появою неприємного запаху, руйнуванням структури; гниття.

    2. Переносно: процес внутрішнього розпаду, морального чи суспільного занепаду, деградації, що веде до загибелі системи, інституції чи явища.

  • загнибіда

    Загнибіда — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (до адміністративно-територіальної реформи 2020 року — в Рожнятівському районі).

  • загнатися

    1. Розмовитися, заговоритися, захопитися розмовою настільки, що забути про час або інші справи.

    2. Заплутатися в своїх словах, діях або думках, втратити логіку висловлювання.

    3. (У спорті, перев. про бігунів) Виснажити себе надмірним темпом на початку дистанції, що призводить до різкого падіння швидкості та результатів на фініші.

    4. (Перен.) Захопитися чимось надто сильно, до шкідливої крайності, довести себе до стану виснаження або стресу через надмірну активність, прагнення до чогось.

  • загнати

    1. Примусити когось або щось швидко рухатися, заганяти в певне місце, часто з використанням сили або тиску.

    2. Запхати, засунути щось всередину чогось або втиснути в обмежений простір.

    3. Привести когось або щось у стан крайньої втоми, виснаження тривалою або інтенсивною діяльністю.

    4. У техніці — довести механізм, двигун тощо до небажаного режиму роботи, часто надмірно високих обертів або навантажень.

    5. У переносному значенні — поставити когось у скрутне, безвихідне становище.

  • загнаність

    1. Стан, коли людина або група людей перебувають у скрутному, безвихідному становищі, відчувають себе пригнобленими, позбавленими волі або можливості змінити життя на краще, часто внаслідок зовнішніх обставин, тиску або систематичного переслідування.

    2. У психології — почуття глибокої внутрішньої скованості, тривоги та безнадії, що виникає в результаті тривалого стресу, страху або травми, коли індивід відчуває себе в пастці без шансів на порятунок.

  • загнано

    1. (від дієслова “загнати”) у стані примусового, напруженого або поспішного виконання чогось; так, що викликає втому, виснаження.

    2. (розм.) у стані сильного стомлення, виснаження від надмірної праці, поспіху або стресу.