1. Стан, коли людина або група людей перебувають у скрутному, безвихідному становищі, відчувають себе пригнобленими, позбавленими волі або можливості змінити життя на краще, часто внаслідок зовнішніх обставин, тиску або систематичного переслідування.
2. У психології — почуття глибокої внутрішньої скованості, тривоги та безнадії, що виникає в результаті тривалого стресу, страху або травми, коли індивід відчуває себе в пастці без шансів на порятунок.