Словник Української Мови
1. Набувати вищої температури, ставати теплим або гарячим внаслідок отримання тепла ззовні або в результаті внутрішніх процесів.
2. Розігріватися, набиратися сил, енергії, активізуватися перед фізичною діяльністю (про м’язи, тіло).
3. Перен. Набиратися запалу, емоційного збудження, заходитися в розмові, суперечці тощо.
1. Надавати чомусь вищої температури, робити теплим або гарячим, зазвичай не доводячи до кипіння.
2. Викликати відчуття тепла в організмі або в окремих його частинах.
3. Перен. Викликати сильне почуття, збудження, запал (про емоції, переживання).
1. (діал.) Те саме, що загрібник — людина, яка працює загребувачем, займається загрібанням чогось (наприклад, сіна, зерна).
2. (власна назва, іст.) Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча ХХ століття — Миколи Загрібного (1920–1993).
1. Ручне сільськогосподарське знаряддя для згрібання сіна, соломи, листя тощо, що складається з довгого держака та прикріпленої до нього зубчастої поперечки; граблі.
2. (переносне значення) Про людину, яка прагне захопити, привласнити собі щось (часто майно, кошти), діючи жадібно та недобросовісно.
1. (розм.) Загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися від очей.
2. (перен., розм.) Ховатися, занурюватися кудись, уникаючи контакту з кимось або чимось.
1. Збирати, згрібати щось сипуче (листя, сіно, зерно тощо) граблями або подібним знаряддям, накопичуючи в купу або зсуваючи в одне місце.
2. Перен., розм. Привласнювати собі щось у великій кількості, часто нечесно або жадібно (гроші, майно, прибутки).
3. Розм. Швидко або жадібно їсти, ковтати їжу.
4. У спорті (найчастіше в хокеї): закидати шайбу (м’яч) у ворота суперника, знаходячись дуже близько до них, часто після добивання.
1. Дія за значенням дієслова “загрібати” — накопичення, збирання чогось у купу, загортання чогось у щось або захоплення чогось рухами, схожими на роботу граблями.
2. У техніці та промисловості — процес або результат захоплення робочим органом машини (наприклад, ковшем екскаватора, шнеком) матеріалу та його переміщення.
3. У спорті (хокей з шайбою) — порушення правил, що полягає в заведенні ключки гравцем під ключку суперника з метою відібрати шайбу, або підняття ключки суперника вгору.
Загрібальниця — жіночий відповідник до слова “загрібальник”: жінка або дівчина, яка прагне привласнити собі щось, захопити, заволодіти чимось, часто в образному значенні (наприклад, загрібальниця чужої слави).
Загрібальниця — розмовне позначення жінки, яка багато й азартно працює, “загрібає” справи, завдання або матеріальні блага, часто з відтінком осуду егоїстичного накопичення.
Загрібальниця — технічний термін або назва для сільськогосподарської машини, пристрою чи знаряддя (наприклад, різновиду грабель), призначеного для згрібання чогось у купу.
Загрібальник — власна назва персонажа з українського фольклору, зокрема вертепу, що уособлює жадібну, егоїстичну людину, яка прагне захопити, привласнити собі якнайбільше матеріальних благ, часто в образі скупого, корисливого пана або чиновника.
Загрібальник — переносно про людину, яка прагне все забрати собі, присвоїти чужі досягнення або майно; користолюбець, хапуга.
Загрюкотітися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті для позначення процесу вмикання, запуску або початку роботи потужного двигуна внутрішнього згоряння (наприклад, дизельного), що супроводжується характерним глибоким, гуркотливим звуком («грюкотом»).