• загуканий

    1. (Про людину) Такий, що має прізвисько або прозвище “Гукан”, утворене від діалектного дієслова “гукати” (голосно кликати, гукати).

    2. (Рідко, в історичному контексті) Належний або стосовний до людини на прізвище Гукан або Загукан.

  • загузкуватий

    Загузкуватий (прикметник) — такий, що має великі або виступаючі гузки (задню частину тіла тварини, особливо коня або великої рогатої худоби).

  • загудітися

    1. Почати інтенсивно гудіти, дзвеніти або видавати монотонний гучний звук (про механізми, прилади, явища природи тощо).

    2. Розпочати тривалу, одноманітну розмову, базікання або скарги; загомоніти.

    3. Захопитися якоюсь справою, діяльністю або розмовою настільки, що забути про час або інші обставини; заглибитися в щось.

  • загудіти

    1. Почати гудіти, видавати гудіння (про механізми, техніку, природні явища тощо).

    2. Розпочати монотонне, протяжне співання або звучання (про музичні інструменти, голоси).

    3. Розм. Почати балакати, говорити, часто довго або одноманітно.

  • загудронуватися

    Загудронутися — діалектне дієслово, що означає задуматися, заглибитися в роздуми, замислитися, часто з відтінком втрати зв’язку з навколишньою дійсністю або з нерішучістю.

  • загудронувати

    Загудронувати — у технічному жаргоні (переважно в авіації, авіамоделюванні) означає запустити, розкрутити до робочої швидкості гвинт (пропелер) двигуна літака або іншої моделі.

    Загудронувати — у розмовній мові може вживатися в переносному значенні для позначення інтенсивного початку якоїсь діяльності, процесу або приведення механізму в стан активної роботи (“запустити”, “розкрутити”).

  • загудронований

    Загудронований (від власної назви «Гудрон») — який стосується персонажа Гудрона з мультсеріалу «Ліга Справедливості», перетворений ним на подібну до нього істоту або об’єкт, вкритий липкою темною речовиною.

    Загудронований — у переносному значенні: стан сильного спантеличення, затьмарення свідомості, коли людина не може чітко мислити або діяти, наче вкрита в’язким покриттям.

  • загудитися

    1. Почати гудіти, видавати гудіння (про механізми, прилади, тварин тощо).

    2. Розпочати монотонне, невиразне співання або говоріння (про людей).

    3. Розм. Зануритися у спогади, міркування; замислитися, забродити в думках.

  • загудити

    1. Почати гудіти, видавати гудіння (про предмети, механізми тощо).

    2. Розпочати гру на духовому інструменті, заграти (про музиканта або інструмент).

    3. Розм. Почати говорити або співати голосно, невтомно, часто про щось одноманітне.

  • загуда

    1. (діал.) Те саме, що загудь: загублена, закинута в безлюдному місці річ; щось загублене, забуте.

    2. (діал.) Непотрібна, нікому не потрібна річ; старе, зношене, зламане.

    3. (діал., перен.) Про людину, яка опинилася в безвихідному становищі, загубилася, збилася зі шляху.