1. (розм.) Почати деренчати, видати різкий дзвінкий звук, подібний до брязкання металу або скла.
2. (перен., розм.) Різко, неввічливо або з досадою заговорити, відповісти, видати звук голосом, що нагадує такий звук.
-
задеревітися
1. Втратити рухливість, стати твердим, негнучким (про частини тіла).
2. Перен. Стати нечутливим, втратити здатність до співпереживання або емоційного реагування.
3. Рідк. Покритися деревними тканинами, одервеніти (про рослини).
-
задеревіти
Втратити чутливість, стати нечутливим, оніміти (про частину тіла).
Стати твердим, жорстким, набути властивостей дерева; дерев’яніти.
Перен. Стати невиразним, незграбним, втратити рухливість, пластичність (про міміку, рухи тощо).
-
задеревілий
1. Який став деревоподібним, твердим, втратив гнучкість (про тканини, органи живого організму).
2. Який став нечутливим, онімів, закляк (про частини тіла).
3. Перен. Який став незграбним, невиразним, втратив рухливість, пластичність (про рухи, жести).
4. Перен. Який став нечутливим, байдужим, бездушним (про почуття, характер тощо).
-
задеревенітися
Втратити рухливість, стати дерев’яним, негнучким (про частини тіла).
Стати схожим на дерево за структурою, твердістю або нечутливістю.
Перен. Втратити живу реакцію, емоційність, стати незворушним, байдужим.
-
задеревеніти
1. Втратити рухливість, стати твердим, негнучким (про частини тіла, м’язи тощо), неначе перетворившись на дерево.
2. Стати нечутливим, втратити здатність відчувати (про органи чуття або психічний стан).
3. Перен. Стати бездушним, невразливим, черствим, ніби зробленим з дерева.
-
задерев’янітися
1. Втратити рухливість, стати твердим і нечутливим, набути властивостей дерева (про тканини організму).
2. Перен. Стати несприйнятливим, байдужим, втратити живу реакцію на щось.
3. Рідк. Покритися дерев’янистою корою або шаром.
-
задерев’яніти
Втратити чутливість, стати нечутливим, оніміти (переважно про частини тіла).
Стати твердим, жорстким, набути властивостей дерева.
Перен. Стати незграбним, невиразним, втратити рухливість, пластичність (про рухи, міміку).
Перен. Втратити душевну чутливість, співчуття; зробитися сухим, бездушним.
-
задерев’янілість
Задерев’янілість — стан, властивість або якість задерев’янілого, тобто перетвореного на деревину; огрубіння, втрата еластичності та живучості (про тканини рослин або частини тіла людини, тварини).
Задерев’янілість — переносно: стан повної втрати рухливості, онімініння від холоду, тривоги тощо; заціпеніння.
-
задерев’яніло
1. Втратило природну гнучкість, стало твердим і жорстким, набуло властивостей дерева (про органи живого організму).
2. Переносно: стало нечутливим, незворушним, втратило живу реакцію або емоційність (про психічний стан людини).