Древослів

Словник Української Мови

  • задержка

    1. Дія за значенням дієслова задержати — примусове або тимчасове утримання когось, перешкоджання вільному пересуванню або діяльності.

    2. Порушення встановленого графіка, запізнення, несвоєчасне здійснення чогось (наприклад, задержка рейсу, задержка виплати).

    3. У техніці — короткочасне відстрочування, зсув у часі певного процесу або сигналу для узгодження з іншими процесами.

    4. У медицині — затримка, порушення нормального терміну настання фізіологічного процесу (наприклад, задержка розвитку, задержка менструації).

  • задержатися

    1. Залишитися десь на деякий час, не відходити, не вирушати далі.

    2. Запізнитися, прибути кудись пізніше призначеного часу або затриматися в дорозі.

    3. Тривалий час перебувати в якомусь стані, не змінювати його; застрягнути, затриматися (наприклад, на одній думці, посаді).

    4. Бути арештованим, взятим під варту правоохоронними органами.

  • задержати

    1. Тимчасово зупинити когось або щось, не дати рухатися далі чи продовжувати діяльність.

    2. Арештувати, взяти під варту на підставі підозри або звинувачення у правопорушенні.

    3. Утримати, не віддати своєчасно (про гроші, майно тощо).

    4. Затримати, спричинити запізнення (про явище, подію, процес).

    5. Захопити, привернути і утримати (про увагу, погляд, почуття).

  • задержання

    1. Дія за значенням дієслова “задержати” — примусове або тимчасове утримання когось або чогось на місці, обмеження свободи пересування, часто з правовими наслідками.

    2. (у правоохоронній та кримінальній практиці) Процесуальна дія уповноважених органів (поліції, слідчих), що полягає у короткостроковому позбавленні особи свободи пересування на підставі підозри у вчиненні правопорушення з метою встановлення її особи, перевірки причетності до злочину та вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

    3. (переносне значення) Тимчасова зупинка, перешкода, затримка в русі, розвитку або здійсненні чого-небудь (наприклад, задержання води, задержання коштів).

  • задержаний

    1. Той, кого затримали, схопили, арештували (переважно про людину, яку підозрюють у вчиненні правопорушення).

    2. Той, кого затримали, зупинили, не дали рухатися далі або вчасно потрапити кудись.

    3. Той, що був затриманий, загальмований у своєму русі, розвитку або здійсненні.

  • задеренькотітися

    Задеренькотітися — діалектне дієслово, що означає почати дзвеніти, брязкати або голосно гуркотіти (наприклад, про металеві предмети, посуд тощо), часто з відтінком тривалого або нав’язливого звучання.

  • задеренькотіти

    Задеренькотіти — почати деренькотіти, видавати короткі, різкі, дзвінкі звуки, подібні до торохтіння або цокання (про птахів, комах або механізми).

  • задеренькотатися

    Задеренькотатися — дієслово, що означає почати дзвеніти, брязкати або дзвонити з характерним різким, дзвінким звуком, часто тривало або повторювано.

  • задеренькотати

    Задеренькотати — у власній назві “Задеренькотати” (назва річки в Україні): швидко текти, дзюрчати, видаючи характерний звук, подібний до дзвону або брязкання.

  • задеренчатися

    Задеренчатися — діалектне дієслово, що означає зачепитися, зачіпитися одягом або частиною тіла за щось (наприклад, за гілку, цвях, кущ), внаслідок чого утруднюється рух або може статися розрив.

    У переносному значенні — потрапити в скрутне, незручне становище, опинитися в неприємності через випадковість або необережність.