Словник Української Мови
Буква
1. Тимчасово зупинити когось або щось, не дати рухатися далі чи продовжувати діяльність.
2. Арештувати, взяти під варту на підставі підозри або звинувачення у правопорушенні.
3. Утримати, не віддати своєчасно (про гроші, майно тощо).
4. Затримати, спричинити запізнення (про явище, подію, процес).
5. Захопити, привернути і утримати (про увагу, погляд, почуття).
Приклад 1:
Навіть в Рязанській землі не можна припустити якоїсь одностайної сіверянської колонізації, яка б могла в чистоті занести й задержати свою сіверянську мову, бо між землею сіверян і Рязанською землею лежала область в’ятичів, і сіверянські колоністи в Рязанську землю могли приходити тільки разом з в’ятичами всуміш, і при тім очевидно — в меншості супроти в’ятичів. Не можна припустити масової колонізації сіверян (а тільки масова, в збитих масах осаджена колонізація може значіння для цікавих нам питань) в Рязанську землю і з басейну Дону, як те робить д. Шахматов.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”