задержання

1. Дія за значенням дієслова “задержати” — примусове або тимчасове утримання когось або чогось на місці, обмеження свободи пересування, часто з правовими наслідками.

2. (у правоохоронній та кримінальній практиці) Процесуальна дія уповноважених органів (поліції, слідчих), що полягає у короткостроковому позбавленні особи свободи пересування на підставі підозри у вчиненні правопорушення з метою встановлення її особи, перевірки причетності до злочину та вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

3. (переносне значення) Тимчасова зупинка, перешкода, затримка в русі, розвитку або здійсненні чого-небудь (наприклад, задержання води, задержання коштів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |