• закоптілий

    1. Який покрився кіптю, чорний від кіптяви, сажі або диму.

    2. Переносно: темний, похмурий, наче покритий кіптю (про колір обличчя, шкіри тощо).

  • закоптитися

    1. Покритися кіптявою, стати чорним від диму або сажі.

    2. Набути темного кольору, специфічного смаку та аромату в результаті оброблення димом (про продукти харчування).

    3. Перен. Стати темним, загорілим, смаглявим (від сонця, вітру).

  • закоптити

    1. Піддати дії диму, надати чорного або темного кольору від диму; покрити кіптявою.

    2. Приготувати (їжу, переважно м’ясо чи рибу) для довгого зберігання або для надання особливого смаку шляхом тривалого в’ялення в димі.

    3. Розм. Сильно забруднити, замазати щось.

    4. Розм., перен. Зробити темним, похмурим, надати похмурого вигляду (наприклад, про колір стін, неба).

  • закопошитися

    1. Почати копошитися, заворушитися, зашелестіти (про багато когось або чогось).

    2. Розпочати інтенсивну, метушливу діяльність; загальна метушня.

  • закопотітися

    1. (про поверхню) Покритися кіптявою, сажею, стати коптявим.

    2. (переносно, розмовне) Засмітитися, забруднитися, втратити чистоту або свіжість.

  • закопотіти

    1. Покритися кіптявою, сажею, стати коптявим.

    2. Почати коптіти, виділяти кіптяву або дим.

    3. Перен. Почати виявляти невдоволення, сердито бурчати, гарчати.

  • закопилюватися

    1. Покриватися копилом, накопичуватися у великій кількості, збиратися (переважно про сипкі речовини, пил, сніг тощо).

    2. (перен.) Набиратися, накопичуватися (про абстрактні поняття: проблеми, справи, обов’язки).

  • закопилювати

    1. (спец.) Наносити копиль на поверхню металу для захисту від окислення під час нагрівання або для поліпшення умов паяння.

    2. (перен., розм.) Забруднювати, покривати пилом, дрібними частками чогось; робити копильним.

  • закопилювання

    1. (техн.) Процес накопичення пилу, сажі або інших дрібних частинок на поверхні чогось; забруднення пилом.

    2. (перен., рідк.) Надмірне нагромадження, накопичення чогось (наприклад, інформації, обов’язків), що ускладнює сприйняття або функціонування.

  • закопилитися

    1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в чомусь, втратити чіткість, стати незрозумілим, невиразним (про думки, міркування тощо).

    2. (перен., розм.) Засмутитися, зажуритися, впасти в задуму або нерішучість через складні обставини.