1. Який покрився кіптю, чорний від кіптяви, сажі або диму.
2. Переносно: темний, похмурий, наче покритий кіптю (про колір обличчя, шкіри тощо).
Словник Української Мови
1. Який покрився кіптю, чорний від кіптяви, сажі або диму.
2. Переносно: темний, похмурий, наче покритий кіптю (про колір обличчя, шкіри тощо).
1. Покритися кіптявою, стати чорним від диму або сажі.
2. Набути темного кольору, специфічного смаку та аромату в результаті оброблення димом (про продукти харчування).
3. Перен. Стати темним, загорілим, смаглявим (від сонця, вітру).
1. Піддати дії диму, надати чорного або темного кольору від диму; покрити кіптявою.
2. Приготувати (їжу, переважно м’ясо чи рибу) для довгого зберігання або для надання особливого смаку шляхом тривалого в’ялення в димі.
3. Розм. Сильно забруднити, замазати щось.
4. Розм., перен. Зробити темним, похмурим, надати похмурого вигляду (наприклад, про колір стін, неба).
1. Почати копошитися, заворушитися, зашелестіти (про багато когось або чогось).
2. Розпочати інтенсивну, метушливу діяльність; загальна метушня.
1. (про поверхню) Покритися кіптявою, сажею, стати коптявим.
2. (переносно, розмовне) Засмітитися, забруднитися, втратити чистоту або свіжість.
1. Покритися кіптявою, сажею, стати коптявим.
2. Почати коптіти, виділяти кіптяву або дим.
3. Перен. Почати виявляти невдоволення, сердито бурчати, гарчати.
1. Покриватися копилом, накопичуватися у великій кількості, збиратися (переважно про сипкі речовини, пил, сніг тощо).
2. (перен.) Набиратися, накопичуватися (про абстрактні поняття: проблеми, справи, обов’язки).
1. (спец.) Наносити копиль на поверхню металу для захисту від окислення під час нагрівання або для поліпшення умов паяння.
2. (перен., розм.) Забруднювати, покривати пилом, дрібними частками чогось; робити копильним.
1. (техн.) Процес накопичення пилу, сажі або інших дрібних частинок на поверхні чогось; забруднення пилом.
2. (перен., рідк.) Надмірне нагромадження, накопичення чогось (наприклад, інформації, обов’язків), що ускладнює сприйняття або функціонування.
1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в чомусь, втратити чіткість, стати незрозумілим, невиразним (про думки, міркування тощо).
2. (перен., розм.) Засмутитися, зажуритися, впасти в задуму або нерішучість через складні обставини.