Набувати округлої, заокругленої форми; ставати круглим.
Рухаючись по кривій, змінювати напрямок, повертати; описувати дугу.
Перен. Наближатися до завершення, кінця; добігати кінця (про час, подію тощо).
-
закруглювати
Надавати чомусь округлої, заокругленої форми; робити круглим або більш круглим.
Робити плавним, менш різким перехід, поворот або зміну чогось (наприклад, лінії, кута, думки).
Завершувати, надавати логічної цілісності чомусь (наприклад, думці, виступу, справі).
У математиці: округляти число, відкидаючи його молодші розряди за певними правилами.
-
закруглювання
1. Дія за значенням дієслова “закруглювати” — надання чомусь округлої, заокругленої форми; процес заокруглення.
2. (у математиці, техніці) Процес зменшення кількості значущих цифр у числі за певними правилами для спрощення запису або обчислень; округлення.
3. (у архітектурі, будівництві, дизайні) Елемент, деталь або ділянка, що має плавну вигнуту, округлу форму; заокруглена частина чогось.
-
закруглювальний
1. Прикметник, що означає призначений для закруглення, округлення чого-небудь; такий, що служить для надання округлої форми або скруглення кромок, ребер, поверхонь.
2. У технічній термінології: стосовний до інструменту, пристрою, верстата або технологічного процесу, спрямованого на обробку та заокруглення гострих кромок, ребер деталей машин, виробів (наприклад, закруглювальний різець, закруглювальна операція в механічній обробці).
-
закруглитися
1. Набути округлої, заокругленої форми; стати круглим.
2. Перен. набути завершеності, логічного закінчення; завершитися.
3. Розм. про людину: набути округлих форм, повнішого вигляду.
-
закруглити
1. Надати чомусь округлої, заокругленої форми; зробити круглим або більш круглим.
2. Завершити, закінчити щось, надати чомусь логічної цілісності та завершеності (переносне значення).
3. У математиці: виразити число з певною кількістю значущих цифр, відкинувши менш значущі цифри за певними правилами.
-
закругленість
1. Властивість за значенням прикметника “закруглений”; наявність округлих, вигнутих ліній або форм, відсутність гострих кутів.
2. Міра або ступінь кривизни, викривленості чого-небудь (наприклад, поверхні, лінії).
-
закруглено
1. У спосіб, що має форму кола або його частини, дуги; округло, заокруглено.
2. Перен. М’яко, обережно, уникаючи різкості або прямої вказівки (про висловлювання, виклад думки тощо).
-
закруглення
1. Дія за значенням дієслова “закруглити” — надання чому-небудь округлої, заокругленої форми; округлення.
2. Заокруглена, викривлена ділянка чого-небудь (наприклад, лінії, дороги, предмета); місце, де щось закруглене.
3. У математиці та техніці — наближене представлення числа з певною кількістю значущих цифр шляхом відкидання менш значущих цифр або заміни їх нулями згідно з певними правилами.
-
закруглений
1. Який має форму кола, півкола або дуги; округлий, вигнутий.
2. Про звуки мови: що вимовляються з округленням губ (наприклад, голосні [о], [у]).
3. Перен. Пом’якшений, стриманий у вираженні; не різкий, не категоричний.