1. (розм.) Почати крумкати — видавати характерні горлові звуки, подібні до курчат або іншої домашньої птиці.

2. (перен., розм.) Почати говорити тихо, невиразно або з нотками незадоволення, бурмотіти.

1. (розм.) Почати крукати, видавати звуки, подібні до воронячого каркання.

2. (перен., розм.) Почати говорити похмуро, буркливо або невдоволеним тоном; нарікати, скаржитися.

1. Почати крукати, видавати характерні звуки, подібні до тих, що утворює крука (ворон, ворона).

2. Розмовно-жаргонне: почати говорити, заговорити (часто з відтінком невдоволення або іронії).

1. Почати кружляти, обертатися навколо своєї осі або по колу; набути обертального руху.

2. Перен. Загубитися, заплутатися в думках, почуттях або в життєвих обставинах; втратити чіткість сприйняття або орієнтування.

3. Рідк. Захопитися, поринути у щось з головою, віддавшись певному стану або діяльності.

1. Почати кружляти, обертатися навколо своєї осі або по колу; набути обертального руху.

2. Перен. Втратити чіткість думок, орієнтацію; відчути запаморочення, сплутаність від сильних вражень, емоцій.

3. Рідк. Завернути, загорнути щось, обернувши навколо чогось.

1. Почати кружляти, обертатися навколо своєї осі або по колу; набути обертального руху.

2. Перен. Втратити чіткість сприйняття, здатність логічно мислити через сильне хвилювання, захоплення, запаморочення тощо (про думки, голову).

3. Перен. Опинитися в коловороті якихось подій, інтенсивної діяльності, втратити спокій і розміреність.

4. Рідк. Заплутатися, заплутуватися (у розповіді, думках).

1. Почати кружляти, обертатися навколо своєї осі або навколо чогось; надати комусь, чомусь обертального руху.

2. Перен. Викликати відчуття втрати орієнтації, запаморочення (часто про головний біль, хворобливий стан).

3. Перен. Захопити, поринути у вир подій, відчуттів, що позбавляють спокою або здатності ясно мислити.

1. Набувати округлої, заокругленої форми; ставати круглим.

2. Наближатися до завершення, кінця; добігати кінця, закінчуватися.

3. Розм. Припиняти якусь діяльність, справу; закінчувати щось робити.

1. Надавати чому-небудь округлої, заокругленої форми; робити круглим.

2. Завершувати, закінчувати щось, доводити до певного логічного завершення (часто про мову, думки, справу тощо).

3. Матем. Виражати число з певною, меншою кількістю значущих цифр, відкидаючи або змінюючи останні згідно з правилами округлення.