Древослів

Словник Української Мови

  • закрутити

    1. Швидко обертаючи, намотувати щось навколо чогось або скручувати, з’єднуючи кінці.

    2. Почати крутити, надати обертального руху чомусь; розкрутити.

    3. Перен., розм. Організувати, влаштувати щось, часто несподіване, швидке або заплутане; розпочати якусь активну діяльність.

    4. Розм. Заарештувати, взяти під варту.

    5. Розм. Ускладнити, зробити надто формальним або бюрократичним (про процеси, справи).

    6. Кулін. Додаючи борошно або інші інгредієнти, надати масі густої консистенції, придатної для ліпіння (наприклад, тісто).

  • закрутисто

    1. Прислівник до прикметника “закрутистий” у значенні: звивисто, з поворотами, з вигинами (про лінію, форму, напрямок чогось).

    2. У переносному значенні: складно, хитромудро, з надмірними ускладненнями (про сюжет, виклад думок тощо).

    3. Розмовне: швидко, енергійно, з ентузіазмом, з розмахом (про дії, процеси).

  • закрутистий

    1. (Про лінію, форму) Такий, що має складні, витончені вигини та завитки; орнаментально вигадливий, зі складним візерунком.

    2. (Перен., про мову, стиль) Надмірно ускладнений, манірний, зі штучними прикрасами та фігурами; вишуканий до незрозумілості.

  • закрутина

    1. Різка зміна напрямку, вигин, поворот (про річку, дорогу тощо).

    2. Переносно: несподівана зміна, різкий поворот у розвитку подій, у житті; заплутана, складна ситуація.

    3. Рідко вживане: вир, водоворот.

  • закрутиголова

    1. Рідкісний вид птаха з родини горобцевих, що мешкає в Австралії та Новій Гвінеї, відомий своєю звичкою крутити головою під час шукання їжі; наукова назва — *Climacteris*.

    2. Переносно: людина, що схильна до несподіваних, часто безглуздих вчинків або постійно змінює свої рішення, думки; непостійна, легковажна особа.

  • закрутень

    1. Власна назва українського народного танця швидкого темпу з характерними обертальними рухами, що поширений на Чернігівщині та Сумщині; також музична форма для цього танцю.

    2. (у переносному значенні) Бурхлива, вихрова подія; стрімке, несподіване розгортання дій, часто з непередбачуваними наслідками.

    3. (діал.) Вихор, вихровий рух повітря; завихрення води.

  • закрутенина

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

    2. (переносно, розм.) Заплутана, складна або хаотична ситуація; безладдя, метушня, плутанина.

  • закрутаси

    1. Назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області.

    2. Назва села в Україні, розташованого в Полтавській області.

  • закрут

    1. Те саме, що закрутка — дія за значенням дієслів закрутити, закручувати; результат такої дії.

    2. Місце, де щось різко повертає, загинається (про річку, дорогу тощо); крутий вигин, поворот.

    3. У техніці — вид деформації тіла (деталі, конструкції), що виникає при дії крутного моменту; кручення.

    4. У кулінарії — страва з тонко розкатаного тіста, начиненого солодкою або пікантною начинкою та закрученого у вигляді рулету; різновид випічки або десерту.

    5. У розмовній мові — несподівана, часто неприємна подія або складний, заплутаний стан справ; крутій.

  • закрумкатися

    1. (розм.) Почати крумкати, видавати характерні звуки, подібні до голуб’ячого курлікання; загукати по-голубиному.

    2. (перен., розм.) Почати говорити тихим, ніжним, лагідним голосом, часто з відтінком залицяння або утішання.