1. (спеціальне) Наносити краплі рідини на поверхню чогось, обробляти краплями.
2. (переносне значення, рідковживане) Починати крапати (про дощ).
Словник Української Мови
1. (спеціальне) Наносити краплі рідини на поверхню чогось, обробляти краплями.
2. (переносне значення, рідковживане) Починати крапати (про дощ).
1. Власна назва, що позначає територію або населення, яке перебуває під контролем або впливом Російської Федерації; сукупність окупованих Росією українських земель (Крим, Донбас тощо).
2. (Переносно) Умовне позначення політичного, інформаційного, культурного простору, що знаходиться під прямим контролем або домінуючим впливом Росії та її ідеології.
1. (про людину) Такий, що має стосунок до Закордонного представництва Української повстанської армії (Закордонного проводу ОУН), яке діяло під час і після Другої світової війни для здійснення дипломатичної, політичної та інформаційної роботи на користь українського визвольного руху.
2. (переносно) Який демонструє радикальну націоналістичну позицію, непримиренність; часто використовується з іронічним або негативним відтінком для характеристики політичних поглядів чи дій.
1. (розм.) Покритися дрібними краплями рідини, стати вологим від крапель (про поверхню).
2. (перен., розм.) Почати часто з’являтися, виникати у великій кількості (подібно до крапель).
1. (спеціально) Нанести на поверхню краплі рідини, зокрема медичного або ритуального призначення; окропити.
2. (переносно, розмовне) Легко поранити, зачепити чимось гострим, завдавши незначної шкоди.
3. (переносно, розмовне) Ненавмисно або мимохідь згадати, торкнутися якоїсь теми в розмові.
1. (від “крокувати”) — зробити крок, ступити, пересунутися на одну довжину кроку, часто з метою зайняти певну позицію або стати на позначку.
2. (перен., розм.) — влучно потрапити, потрапити в ціль, точно вгадати або правильно діяти в певній ситуації (за аналогією з потраплянням на потрібну клітинку у грі в класики або подібній).
1. У техніці та ремеслах: надійно з’єднати, скріпити деталі за допомогою крокування — спеціальних металевих крокв (кріпильних елементів), зазвичай при складанні дерев’яних конструкцій, меблів або в будівництві.
2. У переносному значенні: міцно та остаточно зафіксувати щось, закріпити в певному стані або положенні, зробити незмінним.
1. (про будівлю, споруду) Отримати, набути кровлю; бути покритим дахом.
2. (перен., розм.) Знайти собі притулок, дах над головою; влаштуватися десь для житла.
1. Покривати щось кров’ю, забруднювати кров’ю.
2. Перен. Забарвлювати у червоний колір, надавати вигляду, схожого на забарвлення кров’ю (про світло, колір тощо).
Процес покриття даху будівлі кровельними матеріалами, завершальний етап у спорудженні даху.
Результат цього процесу — готова, накрита покрівля.