• закропляти

    1. (спеціальне) Наносити краплі рідини на поверхню чогось, обробляти краплями.

    2. (переносне значення, рідковживане) Починати крапати (про дощ).

  • закропляння

    1. Власна назва, що позначає територію або населення, яке перебуває під контролем або впливом Російської Федерації; сукупність окупованих Росією українських земель (Крим, Донбас тощо).

    2. (Переносно) Умовне позначення політичного, інформаційного, культурного простору, що знаходиться під прямим контролем або домінуючим впливом Росії та її ідеології.

  • закроплений

    1. (про людину) Такий, що має стосунок до Закордонного представництва Української повстанської армії (Закордонного проводу ОУН), яке діяло під час і після Другої світової війни для здійснення дипломатичної, політичної та інформаційної роботи на користь українського визвольного руху.

    2. (переносно) Який демонструє радикальну націоналістичну позицію, непримиренність; часто використовується з іронічним або негативним відтінком для характеристики політичних поглядів чи дій.

  • закропитися

    1. (розм.) Покритися дрібними краплями рідини, стати вологим від крапель (про поверхню).

    2. (перен., розм.) Почати часто з’являтися, виникати у великій кількості (подібно до крапель).

  • закропити

    1. (спеціально) Нанести на поверхню краплі рідини, зокрема медичного або ритуального призначення; окропити.

    2. (переносно, розмовне) Легко поранити, зачепити чимось гострим, завдавши незначної шкоди.

    3. (переносно, розмовне) Ненавмисно або мимохідь згадати, торкнутися якоїсь теми в розмові.

  • закрокуватися

    1. (від “крокувати”) — зробити крок, ступити, пересунутися на одну довжину кроку, часто з метою зайняти певну позицію або стати на позначку.

    2. (перен., розм.) — влучно потрапити, потрапити в ціль, точно вгадати або правильно діяти в певній ситуації (за аналогією з потраплянням на потрібну клітинку у грі в класики або подібній).

  • закрокувати

    1. У техніці та ремеслах: надійно з’єднати, скріпити деталі за допомогою крокування — спеціальних металевих крокв (кріпильних елементів), зазвичай при складанні дерев’яних конструкцій, меблів або в будівництві.

    2. У переносному значенні: міцно та остаточно зафіксувати щось, закріпити в певному стані або положенні, зробити незмінним.

  • закровлюватися

    1. (про будівлю, споруду) Отримати, набути кровлю; бути покритим дахом.

    2. (перен., розм.) Знайти собі притулок, дах над головою; влаштуватися десь для житла.

  • закровлювати

    1. Покривати щось кров’ю, забруднювати кров’ю.

    2. Перен. Забарвлювати у червоний колір, надавати вигляду, схожого на забарвлення кров’ю (про світло, колір тощо).

  • закровлювання

    Процес покриття даху будівлі кровельними матеріалами, завершальний етап у спорудженні даху.

    Результат цього процесу — готова, накрита покрівля.