Словник Української Мови
Буква
1. (спеціально) Нанести на поверхню краплі рідини, зокрема медичного або ритуального призначення; окропити.
2. (переносно, розмовне) Легко поранити, зачепити чимось гострим, завдавши незначної шкоди.
3. (переносно, розмовне) Ненавмисно або мимохідь згадати, торкнутися якоїсь теми в розмові.
Приклад 1:
І день при дні глевтяники жують, аби чим-небудь душу закропити. Валує дим — то дні несамовиті вершать ачи розпочинають путь — по спогадах, що в пам’яті гніздяться, по втратах, що тебе з усіх спромог угору поривають, коли Бог постав, як лютий бич і можновладця.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”