Словник Української Мови
1. Бути в залежному становищі від когось або чогось, перебувати в підпорядкуванні або під владою.
2. Бути обумовленим чинниками, умовами або обставинами; зумовлюватися чимось.
3. (У граматиці) Про слова або частини речення: перебувати у зв’язку підпорядкування, бути синтаксично залежним від іншого слова.
1. Бути пов’язаним з чимось або кимось таким чином, що зміни в одному об’єкті викликають зміни в іншому; перебувати у стані обумовленості, підпорядкованості.
2. Бути в підпорядкованому становищі від когось, чогось; не мати самостійності.
3. Бути зумовленим чимось, випливати з чогось як наслідок.
4. Потребувати чогось для існування, функціонування або досягнення мети; бути в потребі.
1. Такий, що перебуває в залежності від когось або чогось, не є самостійним, підпорядкований.
2. Підвладний, підлеглий, залежний (про державу, народ тощо).
3. У лінгвістиці: такий, що виражає залежність, підпорядкованість (наприклад, про складні речення).
4. У психології та медицині: такий, що страждає на патологічну психофізіологічну потребу в певній речовині або діяльності (наприклад, залежний від алкоголю, нікотину, азартних ігор).
1. (про людину) Такий, що перебуває в стані залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований кому-, чому-небудь; несамостійний.
2. (про державу, народ, територію) Позбавлений політичної чи економічної самостійності, перебуває під владою іншої держави; колоніальний, підлеглий.
3. (у філософії) Такий, що існує не сам по собі, а в іншому, через інше; несамостійний, визначений зовнішніми умовами.
4. (у граматиці) Такий, що належить до складу іншого члена речення або іншої частини мови і не може вживатися самостійно (наприклад, залежне речення, службове слово).
Покритися льодом, обмерзнути, перетворитися на лід (про воду, вологу поверхню).
Дістати ознаки, властивості льоду; стати холодним, нерухомим, нечутливим (переносно).
1. Покритися льодом, обмерзнути, перетворитися на лід (про воду, вологу поверхню чи предмет).
2. Перен. Знерухомитися, застигнути (від сильного холоду, страху, здивування тощо).
1. Процес утворення льоду на поверхні предметів, споруд, літаків тощо внаслідок замерзання вологи при низькій температурі.
2. Стан, коли поверхня чого-небудь покрита льодом; обледеніння.
3. У геології — період поширення льодовикового покриву на значній території; льодовикова епоха.
Покритий льодом, що застиг, перетворився на лід; замерзлий, обмерзлий.
Який набув вигляду льоду, став схожим на лід (про поверхню, структуру тощо).
Перен. Дуже холодний, морозний (про погоду, повітря).
Перен. Нерухомий, заціпенілий від холоду, страху або сильного переживання.
1. Покритися льодом, обмерзнути, перетворитися на лід (про воду, вологу поверхню тощо).
2. Перен. Стати холодним, безжиттєвим, втратити виразність і рухливість (про погляд, обличчя, риси обличчя).
1. Покрити льодом або тонкою кригою, зробити крижаним.
2. (переносно) Зробити холодним, байдужим, позбавити тепла почуттів; заморозити.
3. (розм.) Дуже сильно охолодити, заморозити (наприклад, напій).