Залебедіти — почати лебедіти, говорити лестощі, висловлюватися з надмірною ніжністю або захопленням, часто з метою догодити або справити враження.
-
залаятися
1. Почати лаятися, вдатися до лайки; обсипати когось лайкою, образами.
2. Розм. Почати інтенсивно або з запалом щось робити (часто про невдоволену розмову, суперечку).
-
залаяти
1. Почати лаяти, видати характерні для собаки звуки (гавкання).
2. Розмовно: різко, грубо або злісно заговорити, накинутися на когось з лайкою.
-
залащитися
Залащитися — діалектне дієслово, що означає захиститися, сховатися від небезпеки або непогоди, знайти притулок.
Залащитися — у деяких говірках означає закріпитися, зачепитися за щось, щоб не впасти або не зісковзнути.
-
залаштунковий
1. Який стосується залаштунків, здійснюється потаємно, за сценою, без офіційного оголошення або публічності; таємний, неофіційний, закулісний.
2. Який належить до прихованих механізмів впливу, неформальних центрів влади або тіньових угод; що відбувається поза офіційними структурами.
-
залаштуватися
1. Влаштуватися кудись, знайти собі місце для проживання або роботи, часто з відтінком недовгостроковості або тимчасовості.
2. Знайти собі притулок, сховатися десь, влаштуватися зручно для відпочинку або сну.
3. Розташуватися, влаштуватися десь з метою спостереження, засідки або для виконання якоїсь дії (наприклад, залаштуватися в засідку).
-
залаштувати
1. Приховано організувати, підготувати щось, зазвичай шляхом таємних домовленостей або інтриг.
2. Таємно влаштувати когось на посаду або надати вигідну можливість, часто через особисті зв’язки або в обхід офіційних правил.
3. Розмістити, сховати когось або щось у безпечному, захищеному місці (застаріле або діалектне вживання).
-
залатуватися
1. Покритися латками, стати латаним (про одяг, тканину тощо).
2. Перен. Стати пошарпаним, понівеченим, втратити цілісність або гарний вигляд.
-
залатувати
1. Покрити, закрити латками; поставити латки на щось (переважно про одяг, взуття).
2. Перен. Усунути дрібні недоліки, помилки, але не вирішити проблему повністю або надовго; залагодити справу поверхнево.
-
залатування
1. Дія за значенням дієслова “залатувати”; латання, ремонтування чогось шляхом накладання латок.
2. (переносно) Усунення недоліків, недоглядів, спробу виправити ситуацію, часто тимчасово або неповно.