Словник Української Мови
Буква
1. Бути пов’язаним з чимось або кимось таким чином, що зміни в одному об’єкті викликають зміни в іншому; перебувати у стані обумовленості, підпорядкованості.
2. Бути в підпорядкованому становищі від когось, чогось; не мати самостійності.
3. Бути зумовленим чимось, випливати з чогось як наслідок.
4. Потребувати чогось для існування, функціонування або досягнення мети; бути в потребі.
Приклад 1:
З утвердженням християнства, як відомо, людське життя стало повністю залежати від волі всемогутнього Бога. іноді архетип долі переживається письменником, редукую-чись у соціально-побутові площини («Лесева фамілія», «У корчмі»).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Отже, магн ітна сприйнятливість парамагнетиків χ як в е- личина, що характеризує з макроскопічн о- го погляду магнітні властивості речовини, повинна залежати від T: T C=χ , де к3 PnC 2 0 maµ= – стала Кюрі. Це співвідношення вира жає закон Кюрі: магнітна сприйнятливість парам а- гнетика обернено пропорційна до його термодинамічної температури.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Очевидно, що довжина проб і- гу α – частинки повинна залежати від її початкової енергії. Дослідним шляхом Гейгер знайшов емпіричну формулу, яка пов’язує початкову швидкість υ α – час- тинки з її пробігом αR у повітрі при C0° : 3bR υα = , 2 3 28 м c107,9b −⋅= , де b – деяка стала.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”