АЛАНТОЇН, -у, ч. Хімічна сполука, продукт окиснення сечової кислоти, що міститься в сечі ссавців (крім людини та людиноподібних мавп), а також у деяких рослинах (наприклад, в окопнику); використовується в косметології та медицині як засіб із протизапальною, ранозагоювальною та пом’якшувальною дією.
алантоїн
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |