АЛАНІ́Н, -у, чол. Амінокислота, що входить до складу білків живих організмів; використовується в медицині та біохімії.
аланін
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
АЛАНІ́Н, -у, чол. Амінокислота, що входить до складу білків живих організмів; використовується в медицині та біохімії.
Відсутні