Залізяка — власна назва села в Україні, у складі Білоцерківського району Київської області.
-
залізце
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “залізо”, що вказує на невеликий предмет з цього металу або має його властивості.
2. Назва старовинної української грошової одиниці, мідного гроша (півкопійки), що карбувалася та була в обігу в XVI–XVII століттях.
3. Рідкісна назва для невеликого залізного знаряддя, інструменту або деталі (наприклад, гачка, цвяха, шила).
-
залізтися
1. (розм.) Потрапити кудись, залізти в обмежений, тісний або прихований простір, часто з труднощами або непомітно.
2. (перен., розм.) Втрутитися в чужі справи, нав’язатися кудись без запрошення.
-
залізти
1. Пересуваючись, потрапити всередину чогось або на щось, часто з труднощами або незручним способом; влізти.
2. Піднятися кудись, зробити сходження (на дерево, скелю тощо).
3. Розм. Непроханим чином увійти, потрапити кудись; втрутитися у щось.
4. Розм. Опуститися, зануритися кудись глибоко (наприклад, у воду, сніг, болото).
5. Перен., розм. Потрапити в складне, неприємне або безвихідне становище.
-
залізоітрієвий
1. Який стосується сплаву заліза та ітрію або містить ці елементи.
2. Який стосується мінералу або хімічної сполуки, до складу якої входять залізо та ітрій.
-
залізочотиритретьокисень
Хімічна сполука, що складається з чотирьох атомів заліза та трьох атомів кисню, відома також як оксид заліза(II,III) з формулою Fe₃O₄ або FeO·Fe₂O₃; магнетит.
-
залізочавун
1. Технічний сплав заліза з вуглецем (вміст вуглецю понад 2,14%), що має високу твердість і ливарні властивості, але є крихким; чавун.
2. Розм. про щось дуже міцне, тверде або важке.
-
залізоцементний
1. Створений з залізобетону, що містить арматуру з металевої сітки або дроту та цементний розчин; властивий такій конструкції.
2. Призначений для виробництва або обробки залізобетонних виробів (про інструмент, технологію тощо).
-
залізоцемент
1. Будівельний матеріал, що являє собою армований залізними сітками або каркасами цементний розчин, який набув високої міцності; залізобетон.
2. (у техніці) Спеціальний композитний матеріал на основі портландцементу з високодисперсними залізними добавками, що відрізняється підвищеною міцністю та зносостійкістю, використовується для виготовлення деталей, що працюють в умовах абразивного зношування.
-
залізоцегла
1. Будівельний матеріал у вигляді цеглини, виготовлений із суміші залізної руди (залізняку) та цементу, що відрізняється високою міцністю та вагою.
2. (заст.) Цегла особливого вигляду або призначення, що містить у своєму складі залізо (наприклад, з домішками тирси, що вигорає, з наступним залиттям порожнеч розплавленим металом).