Словник Української Мови
1. Покривати поверхню чимось липким, в’язким або густою масою, що пристає; замазувати, закривати щільною оболонкою.
2. Наклеювати, прикріплювати щось до поверхні за допомогою клейкої речовини.
3. Перен., розм. Набридати, докучати комусь своєю присутністю, розмовами або діями; обтяжувати когось.
Процес дії за значенням дієслів “заліплювати” та “заліпити” — покриття поверхні чимсь липким, в’язким або пластичним матеріалом (наприклад, глиною, пластиліном, тістом, клеєм, шпаклівкою) з метою заповнення порожнин, щілин або створення нового шару.
У технічних та ремісничих контекстах — технологічна операція щільного заповнення швів, стиків або дефектів поверхні спеціальними сумішами (шпаклівкою, герметиком, мастикою).
У розмовній мові — недбале, нерівномірне або надмірне нанесення чогось липкого, що призводить до неакуратного вигляду; також може вживатися в переносному значенні щодо надмірного, нав’язливого надання інформації або засипання когось чимось (наприклад, листами, повідомленнями).
1. Дія за значенням дієслова “заліпити” — покриття поверхні чимось липким або в’язким, заклеювання, замазування.
2. Результат такої дії — те, чим щось заліплено (наліплена маса, шар, пляма); місце, де щось заклеєно або замазано.
3. У медицині — процедура накладання ліпкого пластира, лікувальної глини, парафіну тощо на ділянку тіла з лікувальною або профілактичною метою.
1. Який має на собі шар чогось липкого, клейкого або в’язкого, що пристає до поверхні.
2. Запакований, закритий або заклеєний за допомогою липкого матеріалу (паперу, плівки тощо).
3. Розм. Сильно зайнятий, перевантажений справами або роботою до такої міри, що не має вільного часу.
4. Розм. Про людину: яка перебуває в стані сильного сп’яніння або наркотичного сп’яніння.
1. Приклеїтися, прилипнути до чогось, вкритися чимсь липким або в’язким.
2. Розм. Забитися, закупоритися, переставши пропускати повітря, рідину тощо.
3. Розм. Сильно вдаритися, отримати синця, рану (частіше про частини тіла, особливо око).
4. Розм., ірон. або несхв. Затриматися десь надовго, засидітися.
1. Щільно покрити, обмазати якусь поверхню чимсь липким, в’язким або пластичним, закрити отвір, щілину таким матеріалом.
2. Наклеїти, прикріпити щось до поверхні, зазвичай у великій кількості або хаотично.
3. Розм. Сильно вдарити, влучити у когось або щось.
4. Розм., перен. Швидко та неохайно написати, намалювати щось; зробити щось абияк.
1. (в інформатиці, про файли або дані) Втратити актуальність, стати застарілим через відсутність оновлень або синхронізації з новішою версією; вийти з ладу або перестати коректно працювати через зміни в програмному забезпеченні або системі.
2. (переносно, про людину, знання, навички) Втратити зв’язок із сучасними тенденціями, відстати від часу; застаріти.
1. Пов’язаний із Залімбом — місцевістю в Україні, що розташована на південно-західних схилах Мармароського масиву в Закарпатті, відома своїми сільськогосподарськими угіддями та специфічними природними умовами.
2. Характерний для Залімба, властивий йому або походженням із цієї місцевості (наприклад, про сорт картоплі, овочів, тип ґрунту тощо).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (Рідко) Власна назва невеликої річки або струмка, часто використовується у географічних назвах у Карпатському регіоні.
1. (мед.) Пройти курс лікування, отримати необхідну медичну допомогу для усунення хвороби чи травми; вилікуватися.
2. (перен., розм.) Відновити сили, здоров’я після перенапруження, виснаження; заспокоїтися, прийти до норми (про психічний чи фізичний стан).