1. (спец.) Покривати тонким шаром металу (зазвичай заліза) шляхом розпилення розплавленого металу або за допомогою електролізу; піддавати залітуванню.
2. (розм.) Завозити, заносити щось у великій кількості або з надмірним запалом, часто без потреби.
-
залітний
1. Який має відношення до заліту (польоту літака, ракети тощо) або призначений для нього.
2. У спортивній термінології — такий, що стосується заліту (спроби) у стрибках, метанні снаряда тощо; призначений для виконання заліту.
3. Розм. Який залітає кудись, з’являється десь (часто несподівано або на короткий час).
-
залітатися
1. (про птахів, комах тощо) Часто літати, перебувати в стані польоту; літати туди й сюди.
2. (перен., розм.) Багато бігати, метушитися, поспішаючи виконати кілька справ; заклопотано перебувати в русі.
3. (перен., розм.) Часто відвідувати якесь місце, бувати десь (зазвичай з певною метою).
-
залітати
1. Літаючи, потрапляти кудись, опинятися десь у повітрі або через повітряний простір.
2. Переноситися, заноситися (про звуки, запахи тощо).
3. Розмовне. Заходити, завітати кудись на короткий час, часто випадково або мимохідь.
4. Розмовне. Потрапляти кудись, влучати (наприклад, про м’яч, камінь).
5. Розмовне, переносне. Необачно потрапляти в якусь неприємну ситуацію, опинятися в скрутному становищі.
-
залітання
1. Дія за значенням дієслова “залітати”; потрапляння кудись під час польоту, переміщення повітрям, часто випадкове або мимовільне.
2. У спорті (футбол, хокей тощо) — ситуація, коли м’яч або шайба, після удару, перетинають лінію воріт, але не зараховуються через порушення правил (наприклад, положення “поза грою”).
3. У космонавтиці та авіації — початкова, найчастіше некерована, фаза польоту літального апарата або ракети, коли він набирає висоту та швидкість.
-
заліт
1. (у спорті) Дія за значенням «залітати» — короткочасний політ літака над якоюсь територією або об’єктом, часто з метою розвідки, демонстрації або фотографування.
2. (у авіації) Непередбачене або вимушене потрапляння літального апарата в повітряний простір іншої держави без дозволу.
3. (перен., розм.) Неуспішна, невдала спроба зробити щось, що закінчилася невдачею або не досягла мети (наприклад, спроба скласти іспит).
4. (у техніці) Поява небажаного сигналу, перешкоди в радіоефірі або на телебаченні.
5. (у полюванні) Політ птаха або звіра над певним місцем; місце, куди залітає дичина.
-
заліський
1. Пов’язаний із селом Залісся, що на Львівщині, або з іншими населеними пунктами з аналогічною назвою; такий, що походить із Залісся.
2. Стосунковий до історичної місцевості Залісся (наприклад, на Волині) або до осіб, які там мешкають.
3. У складі власних назв: Заліський — українське прізвище, що вказує на походження предків із місцевості Залісся.
-
залісся
1. Назва низки населених пунктів (переважно сіл) в Україні, поширена в західних та північних регіонах, що вказує на їхнє розташування за лісом або поблизу лісистої місцевості.
2. (у загальному вживанні) Місцевість, край або селище, розташовані за лісом, по той бік лісового масиву.
-
залісок
1. Невеликий ліс, переважно листяний, що розташований серед поля, луки або іншої відкритої місцевості; галявина, обсаджена деревами; лісок.
2. (у географічних назвах) Власна назва невеликих лісових масивів, урочищ або населених пунктів, розташованих біля такого лісу (наприклад, село Залісок).
-
заліснюватися
1. (про місцевість, територію) Покриватися лісом, заростати деревами та чагарниками.
2. (перен., розм.) Ставати занадто ліберальним, миролюбним або політично пасивним (за аналогією з політичним терміном “голуб” у значенні прихильника мирних рішень).