1. (про хліб, тісто) М’який, але не дуже пухкий, злегка щільний, часто з пружною консистенцією.
2. (перен., розм., про людину) М’який, лагідний, поступливий у характері, іноді з відтінком невирішеності.
-
зам
1. Скорочене позначення замку як архітектурної споруди або укріплення, що часто використовується на картах, схемах, у путівниках або як частина назви (наприклад, “Замок Радомисль” може стисло позначатися як “Зам. Радомисль”).
2. Скорочення від слова “замість”, що вживається в розмовній мові, діловому чи неформальному листуванні (наприклад, у списках: “цукор — зам. меду”).
-
залічуватися
1. Враховуватися, прийматися до уваги при підрахунку, обліку або оцінці; вважатися частиною чогось, належати до певної категорії.
2. (У навчальних закладах) Бути зарахованим, прийнятим до складу учнів, студентів або слухачів; починати вважатися членом навчального колективу з моменту офіційного оформлення.
3. (У фінансовій чи бухгалтерській сфері) Вноситися до відповідного реєстру, рахуватися серед статтей прибутків, витрат тощо.
-
залічувати
1. Враховувати когось або щось при підрахунку, включати до загальної кількості або списку.
2. (у навчальних закладах) Вносити до відомостей, офіційно зараховувати студента чи учня до складу групи, класу або зараховувати дисципліну до індивідуального навчального плану.
3. (переносно) Відносити когось або щось до певної категорії, розряду, вважати за когось або щось.
-
залічування
1. Дія за значенням дієслова “залічувати”; офіційне зарахування, включення до складу, списку чи категорії на підставі певних критеріїв або рішення (наприклад, залічування студента до лав військовослужбовців, залічування кредиту).
2. У бухгалтерському обліку — відображення суми, коштів на рахунку, проведення операції по дебету чи кредиту рахунку.
3. У навчальних закладах — офіційне оформлення факту зарахування (прийому) особи до навчального закладу або на посаду (наприклад, залічування на перший курс, залічування на посаду асистента).
-
залічитися
1. (розм.) Отримати поранення, бути враженим кулею або осколком під час бойових дій; зазнати бойового ушкодження.
2. (перен., розм.) Потрапити в неприємну, складну або небезпечну ситуацію; отримати серйозну проблему.
-
залічити
1. (у спорті, особливо в футболі) Зафіксувати гол у протоколі матчу; зарахувати м’яч, забитий у ворота суперника.
2. (переносно, розмовне) Врахувати, прийняти до уваги якийсь факт, дію чи результат; занести до відповідного списку, реєстру.
3. (застаріле) Порахувати, підрахувати; включити до загального числа.
-
залічення
1. Дія за значенням дієслова “залічити” — офіційне зарахування, визнання чого-небудь (наприклад, кредитів, дисциплін, годин) за рахунок виконаних раніше вимог, що звільняє від необхідності повторного виконання (у системі освіти, науці тощо).
2. Результат такої дії — факт зарахування; дисципліна, кредит або інший показник, що був офіційно визнаний та зарахований.
-
залічений
1. Про людину: такий, що має заліки (офіційно зараховані результати здачі іспитів або заліків) з усіх передбачених навчальним планом дисциплін за певний період навчання.
2. Про період навчання: такий, за який студент (учень) отримав заліки з усіх предметів.
-
залітуватися
1. (про птахів, комах) Багаторазово літати навколо чогось, кружляти, наближаючись до чогось або когось.
2. (перен., розм.) Часто відвідувати когось, приходити або приїжджати кудись, настирливо домагатися чиєїсь уваги, знайомства.