зам

1. Скорочене позначення замку як архітектурної споруди або укріплення, що часто використовується на картах, схемах, у путівниках або як частина назви (наприклад, “Замок Радомисль” може стисло позначатися як “Зам. Радомисль”).

2. Скорочення від слова “замість”, що вживається в розмовній мові, діловому чи неформальному листуванні (наприклад, у списках: “цукор — зам. меду”).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Я, одержавши Вашого листа, негайно вислав Вам ту збірку Рильського (не виправивши безглуздої помилки — зам. Юліан Тувім там стоїть Юліан Тувіма), а Коновалов (який усі ці місяці пролежав у лікарні, а тепер виписався і лежить дома) долучив ще збірочку критичних статей про чеських та словацьких письменників.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Необмежено збільшуючи кількість ділянок n і переходячи до границі при n, що прямує до нес кінченності, можна зам і- нити суму інтегралом: ∫= l BdB  , Отже, магнітна індукція поля, яке створене у вакуумі струмом I , що тече по провіднику скінченної довжини і довільної форми, дорівнює [ ]∫= l 3 0 r rld 4 IB  π µ . Розрахунок характеристик магні т- ного поля за наведеними формулами в за- гальному випадку досить складний.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо індукційний струм виникає у прямому провіднику, який є ділян кою зам– кненого кола і рухається в зовнішньому магнітному полі перпендикулярно до ліній індукції, напрямок струму можна визнач и- ти за правилом правої руки : праву руку треба помістити в магнітному полі так, щоб лінії напруженості входили в долоню, а відставлений під прямим кутом великий палець збігався з напрямом переміщення провідника, тоді чотири витягнуті пальці вкажуть напрямок індукційного струму в цьому провіднику. Індукційний струм iI у замкненому провіднику з опором R виникає під д ією iε , яку можна виразити за законом Ома RIii =ε .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник () |