Словник Української Мови
Буква
1. Літаючи, потрапляти кудись, опинятися десь у повітрі або через повітряний простір.
2. Переноситися, заноситися (про звуки, запахи тощо).
3. Розмовне. Заходити, завітати кудись на короткий час, часто випадково або мимохідь.
4. Розмовне. Потрапляти кудись, влучати (наприклад, про м’яч, камінь).
5. Розмовне, переносне. Необачно потрапляти в якусь неприємну ситуацію, опинятися в скрутному становищі.
Приклад 1:
Випив до кінця… До краю… Спалив усе своє серце… Своє, до кінця вірне, до кінця віддане братське серце… Своє залізне серце… Так, залізне серце… Надвечір, коли почали да камери залітати мотилі вечірні й товктися несамовито головою в молочний пухир біля стелі, прийшли два сержанти при зброї, понурі й суворі, забрали його й повели… VIII Андрій підіймався крутими сходами, тяжко й помалу ступаючи, немов ішов на Голготу часто зупинявся збезсилений і заходився раптовим кашлем — йому здавалося що всередині щось уривається. Він боявся передчасного вибуху крові в своїх дірявих легенях, а це було б зле.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”