1. Хімічний елемент з атомним номером 26, перехідний метал сріблясто-білого кольору, що широко використовується у металургії та техніці; позначення: Fe (від лат. Ferrum).
2. Проста речовина, технічно чистий або низьковуглецевий метал, основний конструкційний матеріал у виробництві, відомий своєю міцністю та здатністю намагнічуватися.
3. У побуті — загальна назва виробів з цього металу (наприклад, чавунних, сталевих), а також металевого брухту.
4. У переносному значенні — символ твердості, міцності, незламності або жорстокості (наприклад, “залізна воля”, “залізні нерви”).
5. У медичній термінології — мікроелемент, життєво необхідний для організму, складова гемоглобіну крові.