1. Який має покриття з мостової (бруківки, каменю тощо).
2. Який має тверде штучне покриття (асфальт, бетон, тротуарна плитка тощо).
3. У переносному значенні: який став гладким, рівним, наче вимощений.
-
замочуватися
1. Ставати мокрим, зволожуватися, просочуватися водою або іншою рідиною.
2. (перен., розм.) Потрапляти під сильний дощ, промокати.
3. (перен., жарт.) Піддаватися сильному впливу чогось (наприклад, емоцій).
-
замочувати
1. Покривати рідиною, зволожувати, надавати чомусь вологості; занурювати у рідину на певний час.
2. (у техніці, побуті) Обробляти, витримуючи у воді або іншій рідині для набування певних властивостей (наприклад, замочувати бобові перед варінням, замочувати деревину).
3. (розм., жарт.) Святкувати, відзначати (часто з алкоголем) якусь подію, особливо народження дитини.
-
замочування
1. Дія за значенням дієслова “замочувати” — насичення рідиною, просочування вологою, зволоження; процес тривалого залишення чогось у воді або іншій рідині для досягнення певного технічного, кулінарного чи господарського ефекту.
2. (сільське господарство, садівництво) Передпосівна обробка насіння шляхом витримування його у воді для прискорення проростання, збільшення схожості або дезінфекції.
3. (побутове) Процес залишення брудної білизни, посуду тощо у воді з мийним засобом для відмокання забруднень перед основним пранням чи миттям.
4. (технічне) Початкова стадія технологічного процеу у деяких виробництвах (наприклад, у виробництві паперу, обробці шкіри), коли сировину замочують у розчинах.
-
замочуваний
1. Який може бути замочений або призначений для замочування (у технічних, побутових або технологічних процесах).
2. У паперовій промисловості: про папір або картон — такий, що має властивість швидко вбирати воду або рідку фарбу, призначений для цього.
-
замочувальний
1. Призначений для замочування, зволоження або просочування рідиною (переважно водою) чогось.
2. (У техніці) Стосовний до процесу або обладнання для промислового замочування матеріалів (наприклад, деревини, шкіри, текстилю).
-
замочок
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “замок” у значенні невеликий замок, пристрій для замикання чогось.
2. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Хмельницькій області.
3. Розмовна назва механізму блокування або фіксації в різних пристроях (наприклад, замочок молнії, замочок на поясі).
4. У техніці: невеликий запірний пристрій, фіксатор.
-
замочник
1. Майстер, який виготовляє замки або займається їх ремонтом.
2. Робітник, який обслуговує замкові механізми на підприємстві, наприклад, у доменному виробництві.
3. Рід комах родини жуків-вусачів, чиї личинки живуть у деревині, прогризаючи в ній ходи, що нагадують замочні отвори.
-
замочитися
1. Стати мокрим, промокнути, набрати в себе вологи (про предмети, речі).
2. Розмокнути, розбухнути від вологи (про продукти харчування, будівельні матеріали тощо).
3. Розм. Потрапити під сильний дощ і сильно промокнути (про людину).
4. Жарг. Потрапити у складну, неприємну ситуацію; мати серйозні проблеми.
-
замочити
1. Змочити рідиною, намочити щось повністю або частково.
2. Занурити щось у рідину на певний час для просочування, розм’якшення, маринування тощо (наприклад, замочити боби, замочити білизну).
3. Розм. Убити, ліквідувати когось; завдати серйозної поразки, перемогти у сутичці.
4. Розм. Випити алкогольний напій (зазвичай у значінні розпочати пиятику або випити значну кількість).