Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “замочити” — тривале витримування чогось у рідині (переважно у воді) з певною метою, наприклад, для розм’якшення, очищення, набрякання або підготовки до подальшої обробки.
2. Стан чогось, що було замочено; результат такої дії.
3. (у технологічних процесах) Початкова операція обробки сировини (наприклад, деревини, шкіри, зерна) шляхом витримування у воді або спеціальних розчинах.
1. Який був підданий дії вологи або рідини протягом певного часу; змочений, промочений.
2. (У техніці, промисловості) Який пройшов технологічну операцію витримування у воді або спеціальному розчині для надання певних властивостей (наприклад, замочений луб, замочена клітина).
3. (Розм., про людину) Втомлений, знесилений; який перебуває у стані апатії, пригніченості.
1. Обмотувати себе чим-небудь, обвиватися, загортатися (наприклад, хусткою, шарфом).
2. Перен. Заплутуватися, втрачати чіткість думки, поглиблюватися у складні роздуми або ситуації, з яких важко знайти вихід.
3. Розм. Довго збиратися, готуватися до виходу, затримуватися через незграбність або неуважність.
4. Розм. Включатися в якусь інтенсивну, часто метушливу діяльність, починати клопотатися.
1. Щільно обертати навколо чогось, обвивати, обмотувати.
2. Перен. Втягувати в складну, неприємну справу, ставити у скрутне становище; заплутувати.
3. Розм. Швидко йти, їхати кудись; віддалятися.
1. Дія за значенням дієслова “замотувати” — обертання чогось навколо чогось, намотування, обмотування.
2. Технічний термін, що означає процес накручування, намотування матеріалу (наприклад, дроту, нитки, стрічки) на котушку, шпульку, сердечник тощо.
3. У переносному значенні — заплутування, ускладнення справи, ситуації або розмови.
Замотуваний (від дієслова “замотувати”) — такий, що має властивість замотуватися, згортатися, обвиватися навколо чогось або заплутуватися.
У переносному значенні — складний, заплутаний, такий, що потребує роз’яснення або розплутування (про ситуацію, справу, розповідь тощо).
1. (розм.) Почати метушитися, поспішати, хапатися за багато справ одночасно, часто без чіткого плану; закрутитися, забігатися.
2. (перен., розм.) Заплутатися в складних обставинах, висловлюваннях або думках; втратити чіткість і послідовність.
Замотиляти — у технічній термінології (зокрема, в авіабудуванні та ракетобудуванні) означає закріпити деталь, вузол або елемент конструкції за допомогою мотуляції, тобто обмотування спеціальним матеріалом (наприклад, склотканиною) з подальшою пропіткою зв’язувальною смолою для надання міцності, форми або герметизації.
Замотиляти — у розмовній мові може вживатися в значенні обмотати щось, щільно оплести або обгорнути чимось гнучким (мотузкою, дротом, стрічкою).
1. (розм.) Набути мотивації, внутрішнього спонукання до якоїсь дії; знайти для себе вагомі причини, аргументи або емоційний поштовх для початку чи продовження діяльності.
2. (псих., менедж.) Свідомо сформувати у собі комплекс стимулів, що спрямовують поведінку на досягнення певної мети; стати мотивованим.
1. Надати комусь мотивації, спонукати до дії, активізувати внутрішні стимули або причини для досягнення мети.
2. Обґрунтувати, надати логічних підстав або аргументів для чогось, пояснити причини вчинку, рішення тощо.